Чому Бог наказав Авраамові принести в жертву Ісаака?




Запитання: Чому Бог наказав Авраамові принести в жертву Ісаака?

Відповідь:
Авраам завжди у своєму житті виявляв покору Богові, але жодне випробування не могло бути більш важким, ніж те, що описується в книзі Буття, розділ 22. Бог наказав: «Візьми свого улюбленого сина Ісаака, якого ти полюбив, і йди до гірської землі, і принеси його там у всепалення» (Буття 22:2, тут і далі – сучасний переклад Українського Біблійного Товариства). Це було приголомшуючою вимогою, оскільки Ісаак був сином обітниці. Як Авраам мав відреагувати? Негайно послухавшись, рано-вранці наступного дня він вирушив у подорож разом із двома слугами, віслюком і своїм улюбленим сином Ісааком, узявши дрова для жертвопринесення. Його беззаперечний послух незрозумілій для нього Божій вказівці прославив Бога та став прикладом для нас. Коли ми слухняні, як Авраам, і віримо, що Божий план є найкращим із можливих сценаріїв, ми звеличуємо Його характер і славимо Його. Послух Авраама цій вказівці звеличив Божу любов, надійність і милосердя. Його віра в Бога, Якого він пізнав і полюбив, привела його до лав героїв віри у посланні до Євреїв, розділ 11.

Бог ставить віру Авраама у приклад для всіх, що жили після нього, як єдиний засіб спасіння. У книзі Буття 15:6 написано: «І повірив Аврам Богові – і це зараховано йому за праведність». Ця істина лежить в основі християнської віри, як підкреслюється в Римлянам 4:3 та Якова 2:23. Праведність, яка була зарахована Авраамові, є тією ж праведністю, що зараховується нам, коли ми вірою приймаємо Божественну жертву за наші гріхи – Ісуса Христа. «Того, Хто не знав гріха, Він зробив за нас гріхом, щоб ми в Ньому стали Божою праведністю» (2 Коринтянам 5:21).

На історії Авраама ґрунтується новозавітне вчення про викуплення – жертву Господа Ісуса Христа на хресті за гріхи людства. Багато століть по тому Ісус сказав: «Авраам, ваш батько, радий був би побачити Мій день – і побачив, і зрадів!» (Івана 8:56). Нижче наводяться деякі паралелі між цими двома біблійними історіями:

• «Візьми свого улюбленого сина Ісаака» (Буття 22:2); «Бо так Бог полюбив світ, що дав Свого Єдинородного Сина...» (Івана 3:16).

• «Піди собі до краю Морія» (в. 2, переклад Огієнка); вважається, що в цьому місці через багато років було збудоване місто Єрусалим, під стінами якого був розп’ятий Ісус (Євреям 13:12).

• «І принеси його там у всепалення» (в. 2); «Христос, згідно з Писанням, помер за наші гріхи» (1 Коринтянам 15:3).

• «Авраам узяв дрова для всепалення і поклав на свого сина Ісаака» (в. 6); «Несучи Свій хрест» (Івана 19:17).

• «А де овечка на всепалення?» (в. 7); Іван Хреститель сказав: «Ось Агнець Божий, що на Себе бере гріх світу!» (Івана 1:29).

• Ісаак виявив покору батькові, виявивши готовність стати жертвою (в. 9); Ісус молився: «Якщо можливо, нехай Мене обмине ця чаша; однак не як Я хочу, а як Ти» (Матвія 26:39).

• Воскресіння – Ісаак (у переносному розумінні) та Ісус у дійсності: «Авраам, будучи випробовуваний, вірою привів Ісаака і, маючи обітниці, приносив у жертву єдинородного сина; йому було сказано, що в Ісаакові назветься твій нащадок. Оскільки він зрозумів, що Бог має силу воскресити з мертвих, тому й одержав його як прообраз» (Євреям 11:17–19); Ісус «був похований, і третього дня воскрес, згідно з Писанням» (1 Коринтянам 15:4).


Повернутися на стартову українську сторінку

Чому Бог наказав Авраамові принести в жертву Ісаака?