Євангеліє від Марка



Автор: Хоча Євангеліє від Марка й не називає свого автора, згідно з одностайним свідченням отців Ранньої Церкви, його автором був Марк. Він був сподвижником апостола Петра та, вочевидь, його духовним сином (1 Петра 5:13). Від Петра він отримав інформацію «з перших рук» про події та вчення Господа й зберіг її в письмовому вигляді.

Загальновизнаним є той факт, що Марк – це Іван Марко з Нового Завіту (Дії 12:12). Його мати була багатою й шанованою християнкою в єрусалимській церкві і, можливо, церква збиралася в її будинку. Марк приєднався до Павла та Варнави в їхній першій місіонерській подорожі, але не в другій, через незгоду між двома чоловіками (Дії 15:37–38). Проте ближче до кінця життя Павло закликав Марка бути з ним (2 Тимофію 4:11).

Дата написання: Цілком можливо, що Євангеліє від Марка було однією з перших книг, написаних у Новому Завіті (імовірно в 57–59 рр. н.е.).

Мета написання: У той час, коли Матвій писав насамперед своїм братам-євреям, Євангеліє від Марка, вочевидь, було адресоване римським віруючим, особливо язичникам. Марко писав як пастор християнам, які раніше чули й повірили Євангелію (Римлянам 1:8). Він хотів, щоб вони мали біографічний нарис про Ісуса Христа як Слугу Господа й Спасителя світу для зміцнення їхньої віри перед жорстокими переслідуваннями, а також навчити, що означає бути Його учнями.

Ключові вірші: Марка 1:11: «І голос пролунав з неба: Ти – Син Мій Улюблений, Якого Я вподобав!».

Марка 1:17: «Тож сказав їм Ісус: Ідіть за Мною, і Я зроблю вас ловцями людей».

Марка 10:14–15: «Побачивши це, Ісус обурився і сказав їм: Пропустіть дітей, хай приходять до Мене, і не забороняйте їм, бо таким належить Царство Боже. Запевняю вас: якщо хто не прийме Божого Царства, як дитина, той не ввійде до нього!».

Марка 10:45: «Адже й Син Людський не прийшов, щоб служили Йому, але щоби послужити і душу Свою віддати як викуп за багатьох!».

Марка 12:33: «І що любити Його всім серцем, усім розумом, усією душею, усією силою, і що любити ближнього, як себе самого, – це більше за всякі всепалення та жертви».

Марка 16:6: «А він каже їм: Не лякайтеся! Ви шукаєте Ісуса Назарянина, розіп’ятого? Він воскрес – нема Його тут! Ось місце, де поховали Його!».

Марка 16:15: «І Він сказав їм: Ідіть по цілому світі й усьому творінню проповідуйте Євангеліє».

Коротке резюме: Це Євангеліє є унікальним, оскільки воно більше зосереджене на діях Ісуса, ніж на Його вченні. Воно написане простою мовою, швидко переходить від одного епізоду життя Христа до іншого. Воно не починається з генеалогії, як Євангеліє від Матвія, бо язичники особливо не цікавилися Його родоводом. Після хрещення Ісус почав Своє суспільне служіння в Галілеї й назвав перших чотирьох із дванадцяти учнів. Далі йде розповідь про життя Ісуса, Його смерть і воскресіння.

Євангеліє від Марка – це не просто збірка оповідань, але нарис, написаний з метою показати, що Ісус є Месією – і не тільки для євреїв, але й для язичників. Хоча й учні, на чолі з Петром, висловлювали свою віру в Нього (Марка 8:29–30), повністю зрозуміти Його призначення вони змогли лише після воскресіння.

Спостерігаючи за подорожами Ісуса Галілеї, околицями, а потім і Юдеєю, ми розуміємо, наскільки швидкий темп Він встановив. Він торкнувся життя багатьох людей, але особливо незгладимий слід Він залишив на Своїх учнях. Під час преображення (Марка 9:1–9) Він дав трьом з них можливість побачити Його майбутнє повернення із силою та славою, і це знову відкрило їм, ким Він є насправді.

Однак у дні, що передують Його останній поїздці до Єрусалиму, ми бачимо їхнє здивування, страх і сумніви. Під час арешту Ісус стояв один, оскільки вони втекли зі страхом. На інсценованих судах Ісус сміливо проголошував, що є Христом, Сином Благословенного, і що Він з тріумфом повернеться (Марка 14:61–62). Більшість учнів Христа не були свідками найважливіших подій Його розп’яття, смерті, поховання та воскресіння. Але декілька вірних жінок бачили Його страждання. Після суботи, рано вранці першого дня тижня, вони з похоронними пахощами пішли до могили. Коли вони побачили, що камінь відвалений, то ввійшли до склепу. Тіла Ісуса не було, але вони побачили ангела, одягненого в біле. Радісна звістка, яку вони почули, звучала так: «Він воскрес!». Жінки стали першими євангелистами, тому що вони поширили добру звістку про Його воскресіння. Це ж повідомлення поширювалося у всьому світі протягом наступних століть, аж до наших днів.

Зв’язки: Оскільки цільовою аудиторією Марка були язичники, то він не цитує Старий Завіт так часто, як Матвій, що писав насамперед для євреїв. Він не починав з генеалогії, щоб зв’язати Ісуса з єврейськими патріархами, замість цього розпочинаючи з Його хрещення – початку Його земного служіння. Але Марк цитує старозавітне пророцтво про посланця – Івана Хрестителя, який закликатиме людей: «Приготуйте дорогу Господню!» (Марка 1:3; Ісаї 40:3), оскільки вони очікували приходу свого Месії.

Ісус цитує Старий Завіт у декількох віршах Євангелія від Марка. У розділі 7, вірш 6, Ісус викриває фарисеїв в тому, що вони шанують Бога лише своїми вустами, а їхні серця були віддалені від Нього, і цитує їм пророка Ісаю, щоб засудити їх жорстокосердість (Ісаї 29:13). Ісус говорив про інше пророцтво Старого Завіту, яке мало сповнитися в ту ж ніч, коли учні розбіглися наче вівці, що не мають пастуха, під час Його арешту та смерті (Марка 14:27; Захарії 13:7). Він посилався на слова Ісаї, коли очистив храм від міняйл (Марка 11:15–17, Ісаї 56:7; Єремії 7:11), а також на псалми, коли пояснював, що Він – наріжний камінь нашої віри та Церкви (Марка 12:10–11, Псалом 117:22–23).

Практичне застосування: Марко зображує Ісуса, як стражденного раба Божого (10:45), та Того, Хто прийшов служити та пожертвувати Собою заради нас, щоб, зокрема, надихнути нас чинити так само. Ми маємо служити іншим, як і Він, з таким же смиренням і відданістю. Ісус закликав нас пам’ятати – щоб стати великими в Царстві Божому, ми повинні бути слугами для всіх (10:43). Самопожертва має перевершити нашу потребу у визнанні чи винагороді так, як Ісус був готовий принижуватися, коли жертвував Собою заради Своїх «овець».


Повернутися на стартову українську сторінку

Євангеліє від Марка