Книга Числа



Автор: Автором книги Числа був Мойсей.

Дата написання: Книга Числа була написана між 1440 і 1400 рр. до н.е.

Мета написання: Вість цієї книги є універсальною та позачасовою. Вона нагадує віруючим про духовну боротьбу, в якій вони беруть участь, оскільки вона є книгою про служіння та життя Божого народу. Книга Числа, фактично, ліквідує часовий розрив між моментом, коли ізраїльтяни отримали Закон (Вихід і Левітів), та їх підготовкою до входу в Обіцяну землю (Второзаконня та Ісуса Навина).

Ключові вірші: Числа 6:25–27: «Нехай поблагословить тебе Господь і збереже тебе; хай засяє Господь Своїм обличчям на тебе і виявить тобі милосердя! Нехай Господь підійме Своє обличчя на тебе і хай дасть тобі мир!».

Числа 12:6–8: «Якщо у вас буде Господній пророк, то Я об’явлюся йому у видінні й заговорю до нього вві сні. Не так Мій слуга Мойсей. Він – довірений у всьому Моєму домі! Обличчям до обличчя Я говорю з ним – явно, а не в притчах. І він побачив Господню славу. То чому ж ви не побоялися нарікати на Мого слугу Мойсея?».

Числа 14:30–34: «Ніхто з вас не ввійде в землю, над якою Я простягнув Свою руку, поклявшись вас на ній поселити, – крім Халева, сина Єфонії, та Ісуса, сина Навина. А дітей, про яких ви сказали, що стануть здобиччю, Я введу в землю, і вони успадкують землю, яку ви відкинули. А ваші кості поляжуть у цій пустелі. Тож ваші сини будуть поглинатися пустелею сорок років і розплачуватимуться за вашу розпусту, доки не перетворяться в прах ваші кості в пустелі. За кількістю тих днів, упродовж яких ви оглядали землю, – сорок днів, – будете розплачуватися за ваші гріхи сорок років – рік за день, – і ви пізнаєте гнів Мого обурення».

Коротке резюме: Більшість подій у книзі Числа відбуваються в пустелі, в першу чергу між другим і сороковим роком поневірянь ізраїльтян. Перші 25 розділів книги є хронікою досвідів першого покоління Ізраїлю в пустелі, в той час як остання частина книги описує досвіди другого покоління. Вся книга, як і весь Старий Завіт, сповнена тем послуху й повстання, а також покаяння та благословення.

Від книги Левітів продовжується тема святості Бога, яка розкриває Його вказівки та підготовку народу до входу в Обіцяну землю Ханаану. Важливість книги Числа доведена фактом частих посилань на неї у Новому Завіті. Святий Дух закликав звернути особливу увагу на книгу Числа у 1 Коринтянам 10:1–12. Слова «усе це сталося з ними як прообраз, і записано як пересторога для нас» стосуються гріха ізраїльтян і Божого невдоволення.

У Посланні до Римлян 11:22 Павло говорить про «милість і суворість» Божу. Це, насправді, є головним повідомленням книги Числа. Суворість Божа виявляється в смерті бунтівного покоління в пустелі – тих, хто так і не ввійшов до Обіцяної землі. Милість Божа реалізована в новому поколінні. Бог захищав, оберігав і забезпечував цих людей, поки вони не отримали землю у володіння. Це нагадує нам про справедливість і любов Бога, Який завжди перебуває в досконалій гармонії.

Передвістя: Божі вимоги до святості Його народу були цілковито й остаточно задоволені в Ісусі Христі, Який прийшов, аби виконати Закон замість нас (Матвія 5:17). Ідея про обіцяного Месію пронизує всю книгу. Історія про жертву рудої телиці «без вади» (розділ 19) є прообразом Христа, Агнця Божого без плями та пороку, Який був принесений у жертву за наші гріхи. Образ мідного змія, встановленого на жердині для забезпечення фізичного зцілення (розділ 21), також знаменує піднесення Христа, як на хресті, так і в служінні слова, та обіцяє, що кожний, хто подивиться на Нього з вірою, отримає духовне зцілення.

У розділі 24 четверте пророцтво Валаама говорить про зірку від Якова та людину, яка вийде з його нащадків. Це – пророцтво про Христа, Якого названо «Зорею ранньою, досвітньою» в книзі Об’явлення 22:16 за Його славу та світло, які Він випромінює. Він також може бути названий Скіпетром, тобто носієм скіпетра, за Своє царське походження. Він не тільки володіє ім’ям царя, але й має Царство і править скіпетром благодаті, милості та праведності.

Практичне застосування: Основні богословські теми з книги Числа, які зустрічаються в Новому Завіті, вказують на те, що гріх і невір’я, а особливо – повстання, накличуть на себе Божий суд. Перше послання до Коринтян конкретно вказує, а послання до Євреїв 3:7–4:13 підтверджує, що ці події були згадані як приклади для віруючих, на які слід зважати й намагатися не повторювати. Ми не повинні робити наші серця «закам’янілими» (в. 8), блукати серцем (в. 10), випробовувати Бога (в. 9) та нарікати чи скаржитися.

Подібно до того, як ізраїльтяни мандрували пустелею 40 років за своє повстання, так само Бог іноді дозволяє нам блукати далеко від Нього й страждати від самотності та відсутності благословень, коли ми повстаємо проти Нього. Але Бог вірний та праведний, і як Він повернув ізраїльтянам їх законне місце у Своєму серці, так Він завжди повертатиме християн до благословень і близького спілкування з Ним, якщо ми покаємося та навернемося до Нього (1 Івана 1:9).


Повернутися на стартову українську сторінку

Книга Числа