Книга Софонії



Автор: Автором даної книги названо пророка Софонію (1:1). Ім’я Софонії означає «захищати Бога».

Дата написання: Книга Софонії найімовірніше була написана між 735 і 725 рр. до н.е.

Мета написання: Звістка Софонії про суд і підбадьорення складається з трьох головних доктрин: 1) Бог володіє вищою владою над усіма народами; 2) нечестиві будуть покарані, а праведники – виправдані в день суду; 3) Бог благословляє тих, хто кається та вірить у Нього.

Ключові вірші: Софонії 1:18: «І їхнє срібло, і їхнє золото не зможе їх спасти в день Господнього гніву, і у вогні Його ревності буде винищена вся земля, бо Він учинить вигублення і поспіх усім тим, що живуть на землі» (тут і далі – сучасний переклад Українського Біблійного Товариства).

Софонії 2:3: «Шукайте Господа, усі покірні землі! Робіть суд, шукайте праведність і дайте відповідь на них, щоб ви були покриті в день Господнього гніву».

Софонії 3:17: «Твій Господь Бог посеред тебе, Сильний тебе врятує, наведе на тебе радість і обновить тебе у Своїй любові! І Він зрадіє над тобою у веселості, як у день свята».

Коротке резюме: Софонія проголошує про суд Господній над усім – над Юдеєю, над навколишніми народами, Єрусалимом і всією землею. Це супроводжується проголошенням благословень Господніх на всіх людей і, особливо, на вірний залишок Його народу в Юдеї.

Софонія мав сміливість говорити відверто, бо знав, що проголошує слово Господа. Його книга починається фразою «Господнє слово» і закінчується словами «говорить Господь». Він знав, що ні те, скільком богам поклонялися люди, ні навіть могутність ассирійської армії не могла їх врятувати. Бог – милостивий та співчутливий, але коли всі Його попередження ігноруються, то слід чекати суду. День Божого суду часто згадується у Святому Письмі. Пророки називають його «Господнім днем». Вони посилалися на різні події – наприклад, падіння Єрусалиму – як на вияв дня Господнього, але кожен із них вказував на останній Господній день.

Передвістя: Остаточні благословення Сіону, проголошені у віршах 14–20, залишаються в основному невиконаними, з чого випливає, що вони є месіанськими пророцтвами, виконання яких відбудеться під час Другого приходу Христа. Господь забрав наші неправедності лише через Христа, Який прийшов, аби померти за гріхи Свого народу (Софонії 3:15; Івана 3:16). Але Ізраїль досі не визнав свого істинного Спасителя. Це ще не відбулося (Римлянам 11:25–27).

Обітниця миру й безпеки для Ізраїлю, коли їхній Цар буде серед них, виконається, коли Христос повернеться, щоб судити світ і викупити його для Себе. Так само, як Він вознісся на небо після Свого воскресіння, Ісус повернеться та заснує новий Єрусалим на землі (Об’явлення 21). Тоді всі Божі обітниці Ізраїлю будуть сповнені.

Практичне застосування: Із незначними змінами у назвах і ситуаціях, цей пророк 7-го століття до н.е. міг би стояти за нашою кафедрою сьогодні та проголошувати ту ж звістку про суд для грішників і надію для віруючих. Софонія нагадує нам, що Бог ображений моральними та релігійними переступами Свого народу. Народ Божий не уникне кари, якщо він грішить. Покарання може бути болючим, але його мета – викупна, а не каральна. Неминучість відплати за нечестя приносить розраду тоді, коли здається, що зло нестримне та непереможне. Ми маємо свободу не коритися Богові, але в нас немає свободи уникнути наслідків цієї непокори. Вірних Богові може бути відносно мало, але Він про них не забуває.


Повернутися на стартову українську сторінку

Книга Софонії