Чи важлива спільна молитва? Чи є спільна молитва більш дієвою, ніж молитва особиста?




Запитання: Чи важлива спільна молитва? Чи є спільна молитва більш дієвою, ніж молитва особиста?

Відповідь:
Спільна молитва – це важлива сторона життя Церкви, разом із поклонінням, навчанням і спілкуванням. Рання Церква регулярно збиралася для дослідження вчення апостолів, ламання хліба і спільних молитов (Дії 2:42) одразу після воскресіння Ісуса (1:14). Це продовжується і до сьогодні. Молячись разом з іншими віруючими, ми можемо досягти значних результатів. Спільна молитва навчає та об’єднує нас, коли ми ділимося спільними переконаннями. Святий Дух, Який перебуває у кожному віруючому, веде наші серця до радості, коли ми чуємо хвалу нашому Господу і Спасителю, пов’язуючи нас разом в узи спільноти, чого неможливо досягти жодним іншим чином.

Для тих, хто, можливо, сам бореться з життєвими труднощами, молитва, в якій інші моляться за них перед троном благодаті, може бути великим підбадьоренням. Заступницька молитва також творить у нас любов і співчуття до інших. Окрім цього, спільна молитва навчає «молодих» віруючих молитися і веде їх до більш тісного зв’язку з Тілом Христовим. Водночас, спільна молитва є відображенням думок серця окремих людей, які беруть у ній участь. Ми маємо приходити до Бога з покірністю (Якова 4:10), щирістю (Псалом 144:18) і слухняністю (1 Івана 3:21-22), у вдячності (Филип’янам 4:6) і вірі (Євреям 4:16). На жаль, спільна молитва може також бути засобом для тих, чиї слова звернені не до Бога, а до слухачів. Ісус застерігав від такої поведінки в Євангелії від Матвія 6:5-8, закликаючи нас уникати багатомовності та лицемірства у наших молитвах, але молитися потайки у своїх домах, щоб уникнути такої спокуси.

Святе Письмо не говорить про те, що спільні молитви є «більш дієвими» за молитви особисті, в плані «приведення в дію» Божественної руки. Надто багато християн вважають молитву засобом «отримання чогось від Бога», і групові молитви, у більшості випадків, стають лише приводом для перерахування наших потреб. Біблійні молитви, тим не менше, є багатогранними і виражають повноту бажання ввійти у свідомий і тісний зв’язок із нашим святим, досконалим і праведним Богом. Вже саме усвідомлення того, що такий Бог готовий вислухати Свої творіння, приводить до прославлення і поклоніння (Псалом 26:4; 63:1-8), до справжнього покаяння (Псалом 50; Луки 18:9-14), вдячності (Филип’янам 4:6; Колосянам 1:12) і веде до щирих заступницьких прохань за інших людей (2 Солунянам 1:11; 2:16).

Клопотання про власні потреби не зустрічається ні в молитвах Ісуса, ні Павла, за винятком тих випадків, коли вони висловлювали свої бажання, які завжди були у згоді з волею Божою (Матвія 26:39; 2 Коринтянам 12:7-9). Таким чином, молитва – це співпраця з Богом для виконання Його плану, а не спроба підкорити Його своїй волі. Коли ми відкидаємо власні бажання у покірності Тому, Хто набагато краще знає наші життєві обставини і «…чого потребуєте, ще раніше за ваше прохання!» (Матвія 6:8), наші молитви досягають найвищого рівня. Молитви, принесені у покорі Божій волі, таким чином, завжди отримують позитивні відповіді, незалежно від того, чи є це молитва однієї людини, чи тисячі. Ось у чому полягає сила молитви.

Ідея про те, що спільна молитва швидше приводить до позитивної відповіді від Бога, значною мірою бере початок від невірного розуміння тексту, записаного в Євангелії від Матвія 18:19-20: «Ще поправді кажу вам, що коли б двоє з вас на землі погодились про всяку річ, то коли вони будуть просити за неї, – станеться їм від Мого Отця, що на небі! Бо де двоє чи троє в Ім’я Моє зібрані, – там Я серед них». Ці вірші є частиною уривку, який говорить про дії, які повинні мати місце у випадку покарання церквою її члена, який згрішив. Думка про те, що ці тексти обіцяють кільком віруючим, які домовились між собою, виконання їхніх молитов про щось, незалежно від того, наскільки грішним чи нерозумним це б не було, не відповідає контексту про церковну дисципліну. Більше того, це є нічим іншим, як запереченням усього Святого Письма, особливо верховенства Бога і багатьох заповідей для віруючих щодо покори Його волі.

Окрім цього, припущення, що, коли «двоє чи троє зібрані» для молитви, до їхніх молитов буде автоматично застосована підтримка якоїсь магічної сили, немає змісту. Звичайно, Ісус присутній, коли двоє або троє моляться, але Він також і присутній, коли віруючий молиться наодинці, навіть, якщо він відділений від інших тисячами кілометрів. Невірне тлумачення цих віршів показує нам, чому настільки важливо читати і розуміти біблійні тексти в їхньому контексті й у світлі всієї Біблії.


Повернутися на стартову українську сторінку

Чи важлива спільна молитва? Чи є спільна молитва більш дієвою, ніж молитва особиста?