Що відбувалося у міжзавітний період?




Запитання: Що відбувалося у міжзавітний період?

Відповідь:
Час між останньою книгою Старого Завіту і приходом Христа відомий як «міжзавітний період». Оскільки пророчого слова від Бога протягом цього періоду не було, деякі називають його «400 років мовчання». Проте політична, релігійна й соціальна атмосфери Палестини значно змінилися за цей час. Багато з того, що відбулося, було передбачене пророком Даниїлом (див. Даниїла, розділи 2, 7, 8 і 11; порівняйте їх з історичними подіями).

Ізраїль перебував під контролем Перської імперії приблизно в 532–332 рр. до н.е. Перси дозволяли євреям сповідувати свою релігію, лише зрідка втручаючись в їхнє життя. Вони навіть дозволили відновити храм і поклонятися в ньому (2 Хронік 36:22–23; Ездри 1:1–4). Цей проміжок часу включав останні 100 років старозавітного періоду й перші 100 років міжзавітного. Цей час відносного миру та достатку був лише затишшям перед бурею.

Олександр Македонський переміг Дарія, правителя Персії, в результаті чого греки опанували тодішнім світом. Олександр був учнем Аристотеля і був добре обізнаний у грецькій філософії та політиці. Він вимагав, аби грецька культура поширювалася на всіх землях, завойованих ним. У результаті цього єврейський Старий Завіт був перекладений на грецьку мову – цей переклад нині відомий як Септуагінта. Більшість новозавітних посилань на писання Старого Завіту використовували формулювання Септуагінти. Олександр також надав євреям свободу віросповідання, хоча активно впроваджував грецький спосіб життя. Це було не на користь Ізраїлю, тому що грецька культура була світською, гуманістичною та нечестивою.

Після смерті Олександра Юдея опинилася під владою ряду наступників, з кульмінацією при Антіоху Епіфанію. Антіох зробив значно більше, ніж просто скасував релігійну свободу для євреїв. Близько 167 р. до н.е. він скинув законну лінію священства й осквернив храм нечистими тваринами та язичницьким жертовником (див. Марка 13:14). Це було релігійним еквівалентом зґвалтування. Зрештою, єврейський опір повернув законних священиків і визволив храм. Подальший період був часом війни, насильства та боротьби.

Близько 63 р. до н.е. Помпей з Риму завоював Палестину, захопивши всю Юдею під контроль цезаря. Це призвело до того, що римський імператор і сенат призначили Ірода царем Юдеї. Євреї стали нацією, яку обкладали податками й контролювали самі ж євреї та яка, в кінцевому результаті, стратила Месію на римському хресті. В Юдеї змішалися римська, грецька та єврейська культури.

За грецької та римської окупації в Палестині виникли дві важливі політичні / релігійні групи. Фарисеї додали до Закону Мойсея усні перекази й зрештою почали ставити свої власні закони над Божими (див. Марка 7:1–23). Хоча вчення Христа часто збігалося з фарисейським, Він критикував їхню порожню законність і відсутність співчуття. Садукеї представляли аристократів і багатіїв. Отримавши свою владу за допомогою синедріону, вони відкидали всі закони, крім старозавітного закону Мойсея. Вони відмовлялися вірити у воскресіння та, зазвичай, були тінню греків, якими захоплювалися.

Ця низка подій підготувала ґрунт для приходу Христа й сильно вплинула на єврейський народ. Юдеї та язичники з інших країн дедалі більше розчаровувалися в релігії. Язичники починали сумніватися в багатобожжі. Римляни та греки наверталися від своєї міфології до єврейських писань, які тепер можна було легко читати грецькою чи латинською мовами. Євреї однак перебували в зневірі. Їхня нація знову була завойована, пригнічена та забруднена. Надія була на спаді, віра – тим більше. Вони були переконані, що єдине, що могло врятувати їх та їхню віру, була поява Месії.

Новий Завіт розповідає про те, як прийшла надія не тільки для євреїв, але й для всього світу. Виконання Христом пророцтв було очікуваним і визнавалося багатьма, хто шукав Його. Історії про римського сотника, мудреців і фарисея на ім’я Никодим показують нам, що сучасники визнавали Ісуса Месією. «400 років мовчання» було порушено найвидатнішою історією – Євангелієм Ісуса Христа!


Повернутися на стартову українську сторінку

Що відбувалося у міжзавітний період?