Що Біблія говорить про лінощі?




Запитання: Що Біблія говорить про лінощі?

Відповідь:
Перший закон руху Ньютона стверджує, що рухомий об’єкт прагне залишатися в русі, а об’єкт у стані спокою – залишатися в спокої. Цей закон стосується і людей. У той час, коли одні природно прагнуть до звершень, інші залишаються апатичними, вимагаючи мотивації, аби подолати інертність. Лінь – стиль життя для деяких людей – є спокусою для всіх. Але Біблія непохитна – оскільки Бог підготував працю для людини, то лінь є гріхом. «Піди до мурашки, ледарю ... й стань мудрішим за неї» (Притчі 6:6, тут і далі – сучасний переклад Українського Біблійного Товариства).

Біблія багато говорить про лінощі. Книга Притчі особливо сповнена мудрості щодо ліні та попередженнями ледачій людині. Притчі говорять нам, що лінива людина ненавидить роботу: «Пожадання несуть згубу для лінивого, бо його руки не мають наміру хоч що-небудь робити» (21:25); вона любить спати: «Як двері повертаються на завісах, так і лінивий на своєму ліжку» (26:14); вона шукає виправдання: «Посланий у дорогу ледар каже: На дорозі лев!» (26:13); вважає себе мудрою, але насправді є нерозумною: «Лінивий вважає себе мудрішим за того, хто справно відносить вістку» (26:16).

Притчі також повідомляють нам, який результат очікує ледачих – лінива людина стає слугою (або боржником): «Роботяща рука пануватиме, а лінива даниною стане» (12:24, переклад Огієнка); її майбутнє гнітюче: «Лінивий не оре із осені, а захоче в жнива – і нічого нема» (20:4, переклад Огієнка); вона може опинитися в бідності: «Пожадає душа лінюха, та даремно, душа ж роботящих насититься» (13:4, переклад Огієнка).

У житті християнина не може бути місця для ліні. Новонавернених віруючих вірно навчають – «Адже ви спасенні благодаттю через віру, і це не від вас, це Божий дар, не від діл, щоб ніхто не хвалився» (Ефесянам 2:8–9). Але віруючий може стати порожнім, якщо помилково повірить, що Бог не очікує плодів від зміненого життя. «Тому що ми – Його творіння, ми створені в Христі Ісусі для добрих діл, які Бог наперед приготував для нас, щоб ми в них перебували» (Ефесянам 2:10). Християни не спасаються справами, але вони демонструють ними свою віру (Якова 2:18, 26). Бездіяльність порушує Божу мету – добрі діла. Господь, тим не менше, дає силу християнам подолати схильність плоті до ліні, даруючи нам нове єство (2 Коринтянам 5:17).

Наше нове єство мотивує нас до старанності й продуктивності з любові до нашого Спасителя, Який нас викупив. Наша стара схильність до лінощів – і всіх інших гріхів – була замінена бажанням вести праведне життя: «Хто крав, хай більше не краде, але краще нехай працює, роблячи своїми руками добро, аби мав що подати тому, хто має потребу» (Ефесянам 4:28). Ми також зобов’язані забезпечувати власною працею свої родини: «Якщо хто про своїх, а найбільше про домашніх, не дбає, той зрікся віри і є ще гірший від невірного» (1 Тимофію 5:8); та інших у сім’ї Божій: «Самі знаєте, що моїм потребам і тим, хто був зі мною, послужили ось ці руки. Я вам увесь час показував, що так працюючи, треба захищати немічних і згадувати слова Господа Ісуса, Який Сам сказав: Блаженніше давати, ніж брати!» (Дії 20:34–35).

Будучи християнами, ми знаємо, що наша праця буде винагороджена Господом, якщо ми будемо наполегливими в старанності: «Роблячи добро, не втрачаймо запалу, бо свого часу пожнемо, якщо не ослабнемо. Тому, поки маємо час, робімо добро всім, а найперше тим, які рідні у вірі» (Галатам 6:9–10); «Що тільки робите, робіть від душі, наче для Господа, а не для людей. Знайте, що від Господа одержите нагороду – спадщину, адже служите Господу Христові!» (Колосянам 3:23–24); «Адже Бог не є несправедливий, щоби забути ваше діло і працю любові, яку ви виявили Його Імені, послуживши і продовжуючи служити святим» (Євреям 6:10).

Християни мають трудитися з Божою силою, поширюючи Євангеліє та приводячи людей до Христа. Апостол Павло є нашим прикладом: «Його ми проповідуємо, переконуючи кожну людину й навчаючи кожну людину з усією мудрістю, аби зробити кожну людину досконалою в Ісусі Христі. І для цього я відчайдушно працюю, борючись Його силою, яка могутньо діє в мені» (Колосянам 1:28–29). Навіть на небесах служіння віруючих Богові триватиме, хоча вже не буде обтяжене прокляттям гріха (Об’явлення 22:3). Вільні від хвороб, печалі та гріха – навіть ліні – святі вічно прославлятимуть Господа. «Тому, мої любі брати, будьте стійкі, непохитні, завжди відзначайтеся в Господньому ділі, знаючи, що ваша праця в Господі не даремна» (1 Коринтянам 15:58).


Повернутися на стартову українську сторінку

Що Біблія говорить про лінощі?