Що говорить Біблія про законництво?




Запитання: Що говорить Біблія про законництво?

Відповідь:
Слово «законництво» не зустрічається в Біблії. Цей термін використовують християни для опису доктринальної позиції, що робить наголос на системі правил і норм задля досягнення як спасіння, так і духовного зростання. Законники вимагають суворого та буквального дотримування цих правил і норм. Ця позиція суперечить доктрині про благодать. Прихильники законництва часто не можуть побачити реальну мету закону, особливо мету старозавітного закону Мойсея, який мав бути нашим «учителем» або «ментором», аби привести нас до Христа (Галатам 3:24).

Навіть істинні віруючі можуть бути законниками. Тим не менше, нам слід бути, швидше, милосердними один до одного: «Слабкого у вірі приймайте без суперечок щодо переконань» (Римлянам 14:1). На жаль, є багато таких, що настільки трепетно ставиться до другорядних доктрин, що вони готові виганяти інших зі своїх громад, навіть не допускаючи вираження протилежної точки зору. Це також є законництвом. Багато віруючих-законників сьогодні роблять помилку, вимагаючи безумовного дотримання їхніх власних біблійних тлумачень і, навіть, їхніх власних традицій. Наприклад, деякі люди вважають – аби бути духовними, слід просто утримуватися від паління, вживання алкогольних напоїв, танців, відеофільмів і т.п. Істина, тим не менше, полягає в тому, що уникнення цих речей не є гарантією духовності.

Апостол Павло застерігає нас щодо законництва в Колосянам 2:20–23: «Отже, якщо ви з Христом померли для принципів світу, то навіщо, подібно до тих, хто живе у світі, дотримуєтеся приписів: не бери, не їж, не доторкайся? Адже все це при вживанні нищиться, згідно з людськими заповідями та вченнями. Воно має вигляд мудрості в самовільному служінні, у покорі, у недбалості про тіло, але не має якогось значення, – хіба що для тілесного задоволення». Законники можуть здаватися праведними та духовними, але законництво не веде до здійснення Божественних цілей, оскільки воно є зовнішньою видимістю, замість внутрішніх змін.

Аби уникнути попадання в пастку законництва, ми можемо почати зі слідування словам апостола Івана: «Оскільки Закон був даний через Мойсея, а благодать та істина з'явилися через Ісуса Христа» (Івана 1:17), і не забувати про милосердя, особливо до своїх братів і сестер у Христі. «Хто ти такий, що судиш чужого раба? Перед своїм паном він або стоїть, або падає. Але він устоїть, тому що Бог має силу підтримати його» (Римлянам 14:4). «Тож чому ти осуджуєш свого брата? Чому свого брата зневажаєш? Адже всі ми станемо перед Божим судом» (Римлянам 14:10).

Тим не менше, слід пам'ятати про наступне. Хоча ми маємо бути милосердними один до одного та толерантними щодо розбіжностей у спірних питаннях, ми не можемо приймати єресь. Ми покликані «боротися за віру, одного разу передану святим» (Юди 1:3). Якщо ми пам'ятаємо ці вказівки та застосовуємо їх із любов'ю і милосердям, то будемо спасенні як від законництва, так і від єресі. «Улюблені, не кожному духові вірте, але випробовуйте духів, чи від Бога вони, адже багато лжепророків з'явилося у світі» (1 Івана 4:1).


Повернутися на стартову українську сторінку

Що говорить Біблія про законництво?