Запитання
Що таке призначення? Чи відповідає призначення Біблії?
Відповідь
Послання до Римлян 8:29-30 говорить нам: «Бо кого Він передбачив, тих і призначив, щоб були подібні до образу Сина Його, щоб Він був перворідним поміж багатьма братами. А кого Він призначив, тих і покликав, а кого покликав, тих і виправдав, а кого виправдав, тих і прославив». Ефесянам 1:5 і 11 продовжують: «Призначивши наперед, щоб нас усиновити для Себе Ісусом Христом, за вподобанням волі Своєї… У Нім, що в Нім стали ми й спадкоємцями, бувши призначені наперед постановою Того, Хто все чинить за радою волі Своєї». Багато людей критикують доктрину про призначення. Тим не менше, це – біблійна доктрина. Ключем є розуміння того, що означає призначення згідно з Біблією.
Слова, перекладені як «призначення» у вищезгаданих текстах Святого Письма, походять від грецького «проорізо», що означає «визначення наперед», «приготовлений», «вирішений заздалегідь». Отже, призначення – це визначення Богом певних подій чи явищ наперед. Що Бог визначив наперед? Згідно з Посланням до Римлян 8:29-30, Бог передбачив, що окремі люди будуть відповідати подобі Його Сина, будуть покликані, оправдані і прославлені. По суті, Бог передбачив, що окремі люди будуть спасенні. Багаточисленні тексти Святого Письма говорять про обраних віруючих у Христа (Матвія 24:22, 31; Марка 13:20, 27; Римлянам 8:33; 9:11; 11:5-7, 28; Ефесянам 1:11; Колосянам 3:12; 1 Солунянам 1:4; 1 Тимофію 5:21; 2 Тимофію 2:10; Титу 1:1; 1 Петра 1:1-2; 2:9; 2 Петра 1:10). Призначення є біблійною доктриною про те, що Бог у Своїй найвищій владі обирає певних людей до спасіння.
Найбільш поширений аргумент проти доктрини призначення полягає в тому, що це – нечесно. Чому Бог обирає одних людей, а інших – ні? Важливо пам’ятати, що ніхто не достойний спасіння. Усі ми згрішили (Римлянам 3:23) і заслуговуємо на вічне покарання (6:23). У результаті, Бог був би максимально справедливим, дозволивши всім нам провести вічність у пеклі. Тим не менше, Бог вирішує спасти деяких із нас. Він не чинить нечесно стосовно тих, хто не був обраний, тому що вони отримують те, на що заслуговують. Божественне рішення бути милостивим до деяких не є нечесним щодо інших. Ніхто не заслуговує чого-небудь від Бога – тому ніхто не може нарікати, якщо нічого не отримає від Нього. Прикладом може бути ситуація, якщо я роздам певну суму грошей п’ятьом людям у групі із 20 людей. Чи будуть 15 людей, які не отримали гроші, засмучені? Напевно, так. Чи мають вони право бути засмученими? Ні, не мають, тому що я нікому з них нічого не був винен. Я просто вирішив проявити милосердя до деяких із них.
Якщо Бог визначає, хто буде спасенний, то чи не підриває це наше право обирати і вірити в Христа? Біблія говорить, що ми маємо свободу вибирати – все, що нам необхідно, це повірити в Ісуса Христа, і ми будемо спасенні (Івана 3:16; Римлянам 10:9-10). Біблія ніде не говорить, що Бог відкидає будь-кого, хто вірить у Нього, або ж що Він відвертається від тих, хто шукає Його (Повторення Закону 4:29). Якимсь чином, відомим тільки Богові, призначення тісно пов’язане з обраними Ним людьми (Івана 6:44), які вірять у спасіння (Римлянам 1:16). Бог призначає, хто буде спасенний, але ми повинні обрати Христа, щоб отримати спасіння. Обидва факти однаково вірні. Послання до Римлян 11:33 проголошує: «О глибино багатства, і премудрости, і знання Божого! Які недовідомі присуди Його, і недосліджені дороги Його!»
English
Що таке призначення? Чи відповідає призначення Біблії?