Коли настає слушний час для шлюбу?




Запитання: Коли настає слушний час для шлюбу?

Відповідь:
Слушний час для шлюбу відрізняється для кожної окремої людини та унікальний у кожній ситуації. Рівні зрілості та життєвого досвіду є змінними факторами: деякі люди готові до шлюбу у 18 років, інші – значно пізніше. Оскільки показник розлучень у багатьох країнах сьогодні перевищує 50%, то очевидно, що багато хто в сучасному суспільстві не розглядає шлюб як вічне зобов’язання. Тим не менше, це світський погляд, який суперечить Божественному (1 Коринтянам 3:18).

Міцна основа є обов’язковою умовою для успішного шлюбу, але її слід закладати ще до того, коли людина почне стосунки з потенційним супутником життя. Наше християнське життя не має обмежуватися лише відвідуванням церкви та участю у вивченні Біблії. Ми повинні мати особисті взаємини з Богом, які відбуваються тільки через віру та послух Ісусу Христу. Нам слід займатися самоосвітою щодо шлюбу, пізнавати Божу позицію, перш ніж давати шлюбні обітниці. Людина має знати, що Біблія говорить про кохання, зобов’язання, статеві стосунки, ролі чоловіка та дружини, а також Його очікування від нас, перед тим як вступати у шлюб. Також важливо мати, принаймні, одне християнське подружжя як зразок для наслідування. Досвідченіша пара може відповісти на запитання про те, в чому полягає успішний шлюб, як будувати близькі стосунки (і не тільки фізичні), наскільки цінною є віра тощо.

Майбутнє подружжя також має переконатися, що вони добре знають одне одного. Їм слід знати погляди одне одного щодо шлюбу, фінансів, родичів з іншої сторони, виховання дітей, дисципліни, обов’язків чоловіка та дружини; чи будуть обоє з них працювати, чи тільки хтось один; а також враховувати рівень особистої духовної зрілості. Багато людей одружуються, беручи до уваги лише слова своїх партнерів про те, що вони є християнами, аби тільки з часом усвідомити, що це були порожні слова. Кожна пара, яка бажає одружитися, має пройти підготовку з християнським консультантом або пастором. Насправді, багато хто з пасторів не проведуть обряд шлюбу, поки пара не отримає декілька консультацій.

Шлюб – це не тільки зобов’язання, але й завіт із Богом. Це – обіцянка залишатися з іншою людиною на протязі всього життя, незалежно від того, чи є ваш партнер багатим, бідним, здоровим або хворим, повним чи худим, нудним чи надокучливим. Християнський шлюб повинен пройти крізь будь-які обставини, включаючи конфлікти, гнів, спустошення, катастрофи, депресії, образи, шкідливі звички та самотність. У шлюб ніколи не слід вступати з думкою, що розлучення є варіантом – навіть крайнім. Якщо пара приймає рішення залишатися відданими й ставити Бога на перше місце, розлучення не стане неминучим рішенням у складній ситуації.

Важливо пам’ятати, що Бог прагне дати нам за бажанням нашого серця, але це можливо лише тоді, коли наші бажання збігаються з Його бажаннями. Люди часто одружуються через те, що їм це «здається правильним». На ранніх етапах залицяння і навіть шлюбу ви бачите іншу людину і це викликає хвилюючі відчуття. Романтика переливається через край і ви прекрасно знаєте, що значить «бути закоханими». Багато людей очікують, що це почуття залишатиметься вічно. Насправді це не так. Результатом може стати розчарування чи навіть розлучення, коли ці почуття в’януть; ті ж, хто перебуває в успішному шлюбі, знають, що хвилювання від перебування разом не має припинятися. Замість цього, «метелики» поступаються місцем глибокому коханню, більш самовідданому посвяченню, міцнішій основі та непорушній безпеці.

Біблія чітко стверджує, що любов не обмежується лише почуттями. Це очевидно, оскільки нам сказано любити своїх ворогів (Луки 6:35). Істинна любов можлива лише тоді, коли ми дозволяємо Святому Духові працювати в нас, вирощуючи плоди нашого спасіння (Галатам 5:22–23). Це є рішенням, яке ми приймаємо щодня – померти для себе та свого «его», але дозволити Богові сяяти крізь нас. Павло говорить нам як любити інших у 1 Коринтянам 13:4–7: «Любов довго терпить, любов милосердна, не заздрить, любов не величається, не гордиться, не поводиться непристойно, не шукає свого власного, не спалахує гнівом, не задумує лихого, не радіє з несправедливості, а радіє з істини; усе переносить, усьому довіряє, завжди надіється, усе перетерпить» (сучасний переклад Українського Біблійного Товариства). Коли ми будемо готові любити іншу людину так, як описано у вищенаведеному тексті, це і буде слушним часом для шлюбу.


Повернутися на стартову українську сторінку

Коли настає слушний час для шлюбу?