Як християнам слід розглядати самооцінку?




Запитання: Як християнам слід розглядати самооцінку?

Відповідь:
Багато хто визначає самооцінку, як «почуття цінності, засноване на навичках, досягненнях, фінансових ресурсах чи зовнішності». Цей тип самооцінки може призвести до того, що людина буде почувати себе незалежною, гордою і схильною до поклоніння самій собі, що перешкоджатиме її прагненню до пізнання Бога. Послання Якова 4:6 говорить нам, що «Бог гордим противиться, а покірним дає благодать». Якщо ми покладаємося тільки на свої земні можливості, то неминуче набудемо почуття власної цінності, засноване на гордині. Ісус сказав нам: «Так і ви, коли зробите все наказане вам, кажіть: Ми, нікчемні раби, зробили те, що повинні були зробити!» (Луки 17:10, тут і далі – сучасний переклад Українського Біблійного Товариства).

Це не означає, що християни повинні мати низьку самооцінку. Це лише означає, що наше почуття того, що ми є добрими людьми, не має залежати від того, що ми робимо, а, швидше, від того, ким ми є у Христі. Ми повинні усмиряти себе перед Ним, і Він прославить нас. Псалом 15:2 нагадує нам: «Я сказав Господеві: Ти Бог мій, добро моє тільки в Тобі!» (переклад Огієнка). Християни досягають високої самооцінки, маючи правильні взаємини з Богом. Ми можемо бути впевнені у своїй цінності через високу плату, сплачену Богом за нас кров’ю Його Сина, Ісуса Христа.

У певному розумінні, низька самооцінка є протилежною гордині. Але з іншого боку – вона є її формою. Деякі люди мають низьку самооцінку, тому що хочуть, аби люди шкодували їх, звертали на них увагу та втішали. Низька самооцінка може бути заявою «подивіться на мене», так само, як і гординя. Ми можемо досягати однієї мети різними шляхами – самозаглибленням, самоодержимістю чи самолюбством. Замість цього, нам слід бути самовідданими, померти для себе й відбивати будь-яку увагу, звернену на нас, на великого Бога, Який створив і підтримує нас.

Біблія говорить нам, що Бог дав нам цінність, коли придбав нас, аби ми стали Його народом (Ефесянам 1:14). Навіть лише за це Він заслуговує на честь і хвалу. Коли ми маємо здорову самооцінку, то цінуватимемо себе достатньо, щоб не втягуватися в гріх, який поневолює нас. Замість цього, ми маємо бути покірними, вважаючи інших кращими за себе (Филип’янам 2:3). Послання до Римлян 12:3 застерігає нас: «Не думати про себе більше, ніж належить думати, а думати скромно, згідно з мірою віри, якою Бог кожного наділив».


Повернутися на стартову українську сторінку

Як християнам слід розглядати самооцінку?