Що таке дар мов? Чи існує дар мов сьогодні? Як щодо молитви іншими мовами?




Запитання: Що таке дар мов? Чи існує дар мов сьогодні? Як щодо молитви іншими мовами?

Відповідь:
Перший випадок говоріння іншими мовами мав місце у День П’ятидесятниці і він записаний у книзі Дії Апостолів 2:1-4. Апостоли вийшли і ділилися євангельською вісткою з людьми, промовляючи до них на їхніх власних мовах: «…чуємо, як вони говорять нашими мовами про Божу велич!» (Дії 2:11). Таким чином, дар мов – це здатність людини розмовляти невідомою їй мовою, з метою служіння тим, для кого ця мова є рідною. У 12-14 розділах 1 Послання до Коринтян, де Павло розглядає чудесні дари Духа, він коментує: «Тепер же, брати, коли прийду до вас і буду говорити мовами, то яку користь вам принесу, якщо не говоритиму вам або відкриттям, або знанням, або пророцтвом, або повчанням?» (1 Коринтян 14:6). За словами апостола Павла та згідно з випадком, описаним у книзі Дії Апостолів, говоріння мовами цінне для тих, хто чує Божу вістку на своїй власній мові, але воно не несе жодної користі всім іншим, якщо не буде перекладене.

Особа, що володіє даром перекладу мов (1 Коринтян 12:30), може розуміти, що говорить людина, навіть не знаючи її мови. Такий «перекладач» тоді зможе передавати вістку мовця всім іншим, щоб і вони могли зрозуміти. «Той, хто говорить мовами, хай молиться, щоб умів пояснити» (1 Коринтян 14:13). Підсумок Павла стосовно неперекладених мов переконливий: «Але в Церкві волію п’ять слів сказати своїм розумом, ніж десятки тисяч слів незрозумілою мовою» (1 Коринтян 14:19).

Чи існує дар мов сьогодні? У 1 Коринтян 13:8 згадується, що дар мов зникає, хоча це пов’язується з приходом «досконалого» (1 Коринтян 13:10). Дехто посилається на такі тексти, як Ісаї 28:11 та Йоіла 3:1-2, як на доказ, що говоріння мовами буде ознакою близького Божого суду. 1 Коринтян 14:22 описує дар мов, як «знак для невірних». Згідно з цим аргументом, дар мов був попередженням для юдеїв, що Бог збирався судити Ізраїль за відкинення Ісуса Христа як Месії. Таким чином, коли Бог насправді судив Ізраїль (зі зруйнуванням Єрусалиму римськими військами у 70 р. н.е.), призначення дару мов мало б на цьому припинитися. Хоча ця точка зору припустима, виконання першочергової мети дару мов не означає його обов’язково зникнення. Святе Письмо не стверджує, що дар мов зник остаточно.

Водночас, якби дар мов існував у Церкві сьогодні, він мав би втілюватися згідно з Божим Словом. Це мала би бути реальна та зрозуміла мова (1 Коринтян 14:10). Його метою було би передання Божественної Вістки людям, що говорять іншими мовами (Дії 2:6-12). І він би відповідав Божій вказівці, переданій через апостола Павла: «Якщо хто говорить мовою, говоріть по двоє, або найбільше по троє, і то по черзі, а один нехай пояснює. Якщо ж не буде того, хто пояснює, нехай у Церкві мовчить, а говорить собі та Богові» (1 Коринтян 14:10). Це явище також мало б відповідати словам із 1 Коринтян 14:33: «Тому що Бог не є Богом безладдя, але миру. Як і по всіх святих Церквах».

Без сумніву, Бог може дати людині дар мов, щоб уможливити її спілкуватися з особою, що говорить іншою мовою. Святий Дух – найвищий авторитет у розподілі духовних дарів (1 Коринтян 12:11). Лише уявіть, наскільки би продуктивнішим могло стати служіння місіонерів, якби вони могли не відвідувати мовні курси, а відразу розмовляти з людьми їхньою власною мовою. Тим не менше, виглядає, що Бог не робить цього. Очевидно, що дар мов сьогодні не зустрічається у тій формі, в якій він був у новозавітні часи, незважаючи на його надзвичайну користь. Таким чином, значна більшість віруючих, які стверджують, що володіють даром мов, не виконують цього згідно з вищенаведеними біблійними вказівками. Ці факти приводять до висновку, що дар мов зник, або, в крайньому разі, рідко трапляється у Божому плані для сучасної Церкви.

Ті, що вірять у дар мов як «мову молитви» для власного «збудування», основуються на 1 Коринтян 14:4 і/або 14:28: «Хто говорить мовами, той збудовує себе, а хто пророкує, той збудовує Церкву». В межах 14 розділу Павло наголошує на необхідності перекладу мов (див. 14:5-12). Іншими словами, в 4-му тексті Павло має на увазі наступне: «Якщо ви говорите іншими мовами без перекладу, то збудовуєте лише себе, виглядаючи більш духовними в очах оточуючих. Якщо ж ви говорите іншими мовами, і вони перекладаються, то ви збудовуєте всіх». У Новому Завіті ніде не подаються конкретні інструкції щодо «молитви мовами». Тут також не описується призначення такої молитви і не згадуються конкретні особи, що «молиться мовами». Більше того, якщо «молитва мовами» призначена для власного збудування, то чи буде це справедливо щодо тих, хто не володіє даром мов, і таким чином, не в стані збудовувати себе? Адже 1 Коринтян 12:29-30 чітко повідомляє, що не кожен може мати дар мов.


Повернутися на стартову українську сторінку

Що таке дар мов? Чи існує дар мов сьогодні? Як щодо молитви іншими мовами?