Який християнський погляд на самогубство? Що Біблія говорить про самогубство?




Запитання: Який християнський погляд на самогубство? Що Біблія говорить про самогубство?

Відповідь:
Згідно з Біблією, той факт, що людина покінчила життя самогубством, не визначає, чи попаде вона на Небеса. Якщо неспасенна людина здійснює самогубство, вона просто «пришвидшує свою подорож» у вогняне озеро. Тим не менше, вона попаде в пекло через відкинення можливості спасіння через Христа, а не через здійснення самогубства. Біблія згадує чотирьох людей, які здійснили самогубство: Саул (1 Самуїла 31:4), Ахітофел (2 Самуїла 17:23), Зімрі (1 Царів 16:18) та Юда (Матвія 27:5). Усі вони були нечестивими, злими та грішними людьми. Самогубство розглядається у Святому Письмі рівноцінним вбивству, адже це є вбивство себе. Бог єдиний вирішує, коли і як людина має вмерти, тому перебирати це повноваження на себе означає зневажити Бога, відповідно до Біблії.

Що ж Біблія говорить про християнина, який вчиняє самогубство? Важко повірити, щоб християнин, який покінчив життя самогубством, утратив спасіння і потрапив у пекло. Біблія навчає, що з того моменту, коли людина повірить у Христа, вона отримує вічну гарантію спасіння (Івана 3:16). Тому християни можуть бути впевненими, що володіють вічним життям незалежно від того, що може трапитися. «Ось це я написав вам, віруючим в Ім’я Божого Сина, щоб ви знали, що віруючи в Ім’я Божого Сина, маєте вічне життя» (1 Івана 5:13). Ніщо не може відділити християнина від Божої любові! «Бо я переконаний, що ні смерть, ні життя, ні ангели, ні влади, ні теперішнє, ні майбутнє, ні сили, ні висота, ні глибина, ні будь-яке інше творіння не зможе нас відлучити від Божої любові, яка в Христі Ісусі, Господі нашім!» (Римлян 8:38-39). Якщо жодне творіння не може відокремити християнина від Божої любові (і навіть сам християнин, що покінчує життя самогубством, є творінням), тоді навіть самогубство не може відлучити його від Божої любові. Ісус помер за всі наші гріхи… і якщо істинному християнину доведеться у час духовної боротьби або слабкості вчинити самогубство – це буде гріх, за який Ісус помер.

Це не означає, що самогубство не є серйозним гріхом проти Бога. Згідно з Біблією, самогубство є вбивством, а це в будь-якому разі погано. Щирість віри того, хто, називаючи себе християнином, вчиняє самогубство, викликає сумніви. Немає обставин, які можуть виправдати будь-кого, а особливо християнина, у позбавленні себе життя. Християни покликані жити для Бога – а рішення, коли вмирати належить лише Йому. Ілюстрація самогубства для християнина наводиться у книзі Естер. У Персії існував закон, що кожен, хто прийшов до царя без запрошення, мав бути страчений, якщо тільки цар не простягне свій скіпетр до цієї людини, виражаючи милість. Самогубство для християнина – це самовільна спроба побачити Царя, замість того, щоб чекати на Його запрошення. Він простягне свій скіпетр до вас, зберігаючи ваше вічне життя, але це не означає, що Він задоволений вашим поступком. Хоча це не стосується самогубства, біблійний текст у 1 Коринтян 3:15 добре описує те, що трапляється з християнином, який покінчує життя самогубством: «Втім, сам він спасеться, та наче через вогонь».


Повернутися на стартову українську сторінку

Який християнський погляд на самогубство? Що Біблія говорить про самогубство?