Навіщо молитись?




Запитання: Навіщо молитись? У чому сенс молитви, якщо Бог знає майбутнє й усім управляє? Якщо ми не можемо змінити Божественні плани, навіщо нам молитися?

Відповідь:
Навіщо молитися? Навіщо молитись, якщо Бог управляє абсолютно всім? Навіщо молитись, якщо Бог і так знає, що ми збираємося просити, ще до того, як ми попросимо про це?

1. Молитва – це форма служіння Богу (Луки 2:36-38). Ми молимося тому, що Бог вказує нам молитися (Филип’янам 4:6-7).

2. Христос і Рання церква подали нам приклад молитви (Марка 1:35; Дії 1:14; 2:42; 3:1; 4:23-31; 6:4; 13:1-3). Якщо Ісус вважав, що молитись потрібно, то і нам слід чинити так.

3. Бог бажає, щоб молитва була засобом отримання Його рішень у ряді ситуацій:

а) підготовка до важливих рішень (Луки 6:12-13);
б) долання диявольських перешкод у житті (Матвія 17:14-21);
в) покликання працівників до збору духовного врожаю (Луки 10:2);
г) отримання сили для долання спокуси (Матвія 26:41);
ґ) духовне підкріплення інших (Ефесянам 6:18-19).

4. Ми маємо Божественну обітницю, що наші молитви не будуть марними, навіть якщо ми не отримаємо конкретно те, про що просили (Матвія 6:6; Римлянам 8:26-27).

5. Він пообіцяв, що, коли ми попросимо про речі, які узгоджуються з Його волею, Він дасть нам це (1 Івана 5:14-15).

Інколи у Своїй мудрості і для нашої користі Він бариться з відповіддю. У цих випадках ми повинні бути ревними й наполегливими у молитві (Матвія 7:7; Луки 18:1-8). У той же час нам не слід використовувати молитву для того, аби примусити Бога виконувати нашу волю на землі, навпаки – вона повинна стати засобом виконання Його волі. Божа мудрість нескінченно вища за нашу.

У ситуаціях, стосовно яких ми не знаємо напевно, якою є Божа воля, молитва стає засобом пізнання. Якби Петро не попросив Ісуса покликати його вийти з човна у воду, то втратив би цю можливість (Матвія 14:28-29). Якби сирійська жінка з дочкою, одержимою демоном, не помолилася Христу, то не отримала би зцілення своєї дитини (Марка 7:26-30). Не звернувшись до Христа, незрячий поблизу Єрихону так би й залишився таким (Луки 18:35-43). Бог сказав, що ми часто не маємо, тому що не просимо (Якова 4:2). У певному сенсі молитва схожа на благовіщення іншим людям. Поки не поділимося Благою Вісткою, то не взнаємо, хто відгукнеться на неї. Так само і з молитвою: ми ніколи не побачимо результату молитви, поки не помолимося.

Брак молитви демонструє брак віри і довіри Божому Слову. Ми молимося, аби продемонструвати нашу віру в Бога і в те, що Він виконає обітниці, дані в Його Слові, а також благословить наше життя більше, ніж ми можемо просити чи сподіватися (Ефесянам 3:20). Молитва – це першочерговий засіб побачити Божественну роботу в житті інших людей. Будучи нашим засобом «приєднання» до джерела Божої сили, вона стає нашим шляхом до перемоги над ворогом (дияволом) і його армією, яких ми не в стані перемогти самостійно. Таким чином, давайте частіше приходити до Божого трону, тому що на небесах ми маємо Первосвященика, Який може допомогти нам у всіх наших випробуваннях (Євреям 4:15-16). Ми маємо Його обіцянку, що «дуже могутня ревна молитва праведного» (Якова 5:16-18). Нехай Бог прославить Своє ім’я у нашому житті, коли ми будемо дедалі частіше схилятися перед Ним у молитві.


Повернутися на стартову українську сторінку

Навіщо молитись?