Запитання
Ким був Вельзевул?
Відповідь
Вельзевул - грецька форма імені Ваал-Зевула, язичницького Филистимського божка, якому поклонялися в стародавньому Филистимському місті Екрон за часів Старого Завіту. Це термін, що означає "повелитель мух" (2 Царів 1:2). Археологічні розкопки на давніх Филистимських поселеннях виявили золоті зображення мух. Після часів Филистимців Євреї змінили це ім'я на "Вельзевул", яке використовується в грецькому Новому Завіті, що означає "повелитель гною". Це ім'я відсилало до бога мухи, якому поклонялися, аби отримати звільнення від укусів цієї комахи. Деякі дослідники Біблії вважають, що Вельзевул був також відомий як "бог бруду", що пізніше стало символом гіркого презирства в устах фарисеїв. Як наслідок, Вельзевул був особливо презирливим божеством, а його ім'я використовувалося євреями як епітет для сатани.
Слово складається з двох частин: Ваал, так у Старому Завіті називали Ханаанських богів родючості, і Зевул, що означає "піднесене житло". Склавши ці дві частини разом, вони утворили ім'я самого сатани, князя демонів. Вперше цей термін використали фарисеї, описуючи Ісуса в Євангелії від Матвія 10:24-25. Раніше вони звинувачували Ісуса в тому, що Він виганяє "нечистих владою володаря демонів" (Матвія 9:34), маючи на увазі Вельзевула (Марка 3:22; Матвія 12:24).
У Матвія 12:22 Ісус зцілив біснуватого чоловіка, який був сліпим і німим. В результаті "весь народ дивувався і говорив: 'Чи Він не Син Давидів?'". Фарисеї ж, почувши це, заперечували, що це може бути діло Боже, а натомість говорили: "Він виганяє нечистих не інакше, як владою Вельзевула, володаря демонів" (Матвія 12:23-24).
Показово, що фарисеї відреагували на це неймовірне чудо Ісуса зовсім не так, як народ, який зрозумів, що Ісус прийшов від Бога. Фактично, це було визнання фарисеями того, що Ісус творив чудеса або здійснював вчинки, непідвладні жодній людській силі, але вони приписували цю силу Вельзевулу, а не Богові. Насправді, вони повинні були б знати краще: диявол не може творити діла чистого добра. Однак у своїй самозакоханій гордині ці фарисеї знали, що якщо вчення Ісуса переможе серед людей, то їхньому впливу на них настане кінець. Тому вони не заперечували чудо, а приписували його нечистій силі, "вельзевулу, князю демонів".
Важливіше питання полягає в наступному: яке відношення це має до нас, Християн, сьогодні? У Євангелії від Матвія 10 Ісус дає нам саму суть того, що означає бути Його учнем. Тут ми дізнаємося, що Він збирається послати Своїх апостолів у світ проповідувати Євангеліє (Матвія 10:7). Він дає їм конкретні вказівки про те, що робити і чого не робити. Він попереджає їх: "Стережіться людей, бо вони видадуть вас місцевим радам і будуть бити вас у своїх синагогах… Усі люди зненавидять вас за Мене ..." (Матвія 10:17, 22). Далі Він додає: "Учень—не важливіший за вчителя свого, а слуга—за свого господаря. Учневі потрібно радіти, коли його сприймають як вчителя, а слузі—як пана його. Якщо люди називають Мене, голову родини, Вельзевулом, то наскільки певніше є те, що вони ображатимуть і вас, і домашніх ваших!" (Матвія 10:24-25).
Ісус говорить нам сьогодні про те, що якщо люди називають Його сатаною, як це робили фарисеї Його часу, то вони, безсумнівно, так само називатимуть і Його учнів. У Євангелії від Івана розділ 15 Ісус заявляє: "Якщо світ зненавидить вас, то пам’ятайте, що він іще раніше зненавидів Мене. Якби належали ви світу, він, як своїх, любив би вас. Але ви не належите світу, бо Я обрав вас зі світу, і тому світ вас ненавидить. І пам’ятайте, що Я сказав вам: „Слуга не важливіший за свого господаря”. Хто переслідує Мене, той переслідує і вас. Хто ж слухатиметься Мого вчення, той слухатиметься й вашого слова. Але люди робитимуть усе це вам з-за Мене, не знаючи Того, Хто послав Мене." (Івана 15:18-21).
English
Ким був Вельзевул?
