Запитання
Що в Біблії сказано про зарозумілість?
Відповідь
Практично кожного разу, коли в Біблії згадується зарозумілість, гординя або пихатість, там говориться, що Бог ненавидить їх. Святе Письмо повідомляє нам, що зарозумілі й гордовиті люди огидні для Нього: «Огидний для Господа кожен зарозумілий серцем, – можна ручатися, що такий не уникне покарання» (Притчі 16:5; тут і далі – Сучасний переклад Українського Біблійного Товариства). Із семи речей, що згадуються в Біблії як ті, що Бог ненавидить, «зарозумілий погляд очей» названий першим (Притчі 6:16-19). Сам Ісус сказав: «Що виходить з людини, те її … опоганює!», а потім перелічив тринадцять характеристик тих, хто не має Божої ласки, причому гордовитість розглядається нарівні з розпустою та вбивством (Марка 7:20-23).
У Новому Завіті використовуються дві грецькі форми слова «зарозумілість», які насправді означають одне й те ж. «Huperogkos» означає «роздутий» або «екстравагантний», і використовується в «пишномовних нісенітницях», коли «говорять зухвале» (2 Петра 2:18; Юди 1:16). Друга форма – «phusiosis» – означає «роздувати душу» або «пиха, гординя» (2 Коринтянам 12:20). Віруючим слід визнати, що зарозумілість суперечить побожності (2 Петра 1:5-7). Це ні що інше, як відкритий вияв зверхності (2 Тимофію 3:2). Така людина вважає, що світ обертається навколо неї (Притчі 21:24).
Замість зарозумілості Біблія навчає нас зворотному. В 1 Коринтянам 13:4 сказано: «Любов довго терпить, любов милосердна, не заздрить, любов не величається, не гордиться». Християни покликані виявляти любов; зарозумілість же протилежна цій любові. У посланні до Римлян 12:3 написано: «Кажу кожному з вас через дану мені благодать: не думати про себе більше, ніж належить думати, а думати скромно, згідно з мірою віри, якою Бог кожного наділив». Ми не можемо бути зарозумілими, маючи благочестиве смирення.
Хвастощі й демонстрація власної зверхності руйнують наші стосунки з оточуючими. Ісус навчав нас ставити інших вище за себе: «Якщо хтось між вами хоче бути великим, нехай буде вам слугою. І якщо хтось між вами хоче бути першим, нехай буде для всіх рабом. Адже й Син Людський не прийшов, щоб служили Йому, але щоби послужити і душу Свою віддати як викуп за багатьох!» (Марка 10:43-45). Якщо наше поводження характеризуватиметься зарозумілістю, то ми не зможемо належно служити іншим.
Апостол Павло підтримав ці слова у своєму посланні до церкви у Филипах: «Нічого не робіть наперекір чи з марнославства, але в покорі вважайте одне одного більшим за себе» (Филип’янам 2:3). Це різко контрастує зі змагальним характером нашого сучасного світу та, безумовно, не залишає місця нашій зарозумілості. Там, де світ спонукає нас прагнути досягнення вершин будь-якою ціною та пишатися собою, коли ми їх досягаємо, Ісус велить нам відрізнятися: «Бо кожний, хто підноситься, буде понижений, а хто понижується, буде піднесений!» (Луки 14:11; пор. з Якова 4:6). Наша головна мета, якого би рівня успіху в світі ми не досягли, – це прославлення Бога (Колосянам 3:17, 23).
Щодо нашого ставлення до Бога та ближніх Господь обіцяє нам дві речі. По-перше, що зарозумілі будуть покарані (Притчі 16:5; Ісаї 13:11), а по-друге, – «блаженні убогі духом, бо їхнє Царство Небесне» (Матвія 5:3). Бо воістину «Бог гордим противиться, а покірним дає благодать» (1 Петра 5:5; пор. з Притчі 3:34).
English
Що в Біблії сказано про зарозумілість?
