Запитання
Що Біблія каже про хабарництво?
Відповідь
Хабар – це гроші, послуга або інша винагорода в обмін на чиюсь дію проти того, що є істинним, правильним або справедливим. Біблія ясно стверджує, що давати або отримувати хабарі – це зло.
Закон Божий, наданий Мойсею для народу Ізраїлю, забороняв брати хабарі, «оскільки хабар засліплює очі навіть тих, що добре бачать, і спотворює свідчення справедливих» (Вихід 23:8; тут і далі – Сучасний переклад Українського Біблійного Товариства). Це ж правило повторюється у Второзаконні 16:19: «Не будеш викривляти на суді закону, не зважатимеш упереджено на особу і не братимеш хабарів, адже хабарі засліплюють очі мудрих і викривляють слова справедливих». У цих двох уривках чітко вказані негативні наслідки хабарництва. Воно викривляє справедливість. Воно засліплює мудрість і проникливість, затьмарює правду та спотворює слова праведних перед Господом.
Закон був ще суворішим у випадку хабара заради вбивства невинної людини. Суддя, який брав хабар, аби засудити до смертної кари невинного, прирівнювався до найманого вбивці, – він підлягав прокляттю (Второзаконня 27:25). Були випадки, коли закон проти хабарництва порушувався, і це призводило до катастрофічних наслідків. Двоє людей, що свідчили проти Навота (1 Царів 21:4-16), і обвинувачі Степана (Дії 6:8-14) були, ймовірно, підкуплені; в обох випадках загинули безневинні люди. Коли високопоставлені чиновники дають і беруть хабарі, це призводить до зла в суспільстві. «Цар, вірний у правосудді, піднімає країну, а людина, ласа на хабарі, нищить її» (Притчі 29:4). Хабарництво є однією з характеристик корумпованого суспільства.
Ісая пророкував проти вад Ізраїлю, що відвернувся від єдиного істинного Бога та Його законів. Пророк порівняв Єрусалим з невірною розпусницею; колись у місті панувало правосуддя, а тепер воно стало місцем повстань, убивств і грабежів. Ним керували ті, хто любив хабарі та гнався за грошима, які обіцяло хабарництво (Ісаї 1:2-23). Народу Ізраїлю не треба було йти шляхами зла, а наслідувати Бога в стосунках між собою: «Адже Господь, ваш Бог, є Богом богів і Владикою владик. Він – Бог великий, потужний і страшний, Котрий не зважає на особу і не бере подарунків» (Второзаконня 10:17).
Найжахливіший приклад хабарництва в Біблії – це тридцять срібняків, отриманих Юдою за зраду Господа Ісуса. Безпосереднім наслідком його зради було те, що Христос був схоплений і розіп’ятий. Зрештою навіть сам Юда зрозумів, що скоїв зло, взявши хабар. Але коли він спробував повернути гроші первосвященикам та старшим, ті відмовилися від них, назвавши їх «ціною крові» (Матвія 27:3-9).
Деліла була підкуплена, щоб заманити в пастку Самсона (Суддів 16:5). Сини Самуїла зневажливо ставилися до своєї посади, беручи хабарі (1 Самуїла 8:3). Нечестивий Гаман підкупляв царя Ахашвероша, намагаючись знищити євреїв у Персії (Естер 3:9). Фелікс залишив Павла у в’язниці, сподіваючись отримати від нього хабара (Дії 24:26). І воїни, яким було доручено охороняти гробницю Ісуса, були підкуплені первосвящениками та старшими для поширення брехні про зникнення Його тіла (Матвія 28:12-15). У кожному випадку одержувачі хабарів не дбали ані про правду, ані про справедливість.
English
Що Біблія каже про хабарництво?
