Запитання
Що Біблія каже про несправедливість?
Відповідь
У Біблії багато сказано про несправедливість. Ми знаємо, що Бог виступає за справедливість; ми знаємо, що Він проти несправедливості, навіть у найпростіших речах. Про це каже автор книги Притчі: «Двоякі гирі огидні для Господа, так само не до вподоби і оманлива вага» (Притчі 20:23; тут і далі – Сучасний переклад Українського Біблійного Товариства). Справедливість є основою Його престолу (Псалом 89:15), і Він не схвалює нечесності, чи то зіпсована вага чи несправедлива правова система (Левіти 19:15; Якова 2:8-9). Є багато інших віршів як у Старому, так і в Новому Завітах, які дають нам уявлення про негативне ставлення Бога до несправедливості (2 Хронік 19:7; Йова 6:29; 11:14; Притчі 16:8; Єзекіїля 18:24; Римлянам 9:14).
Пророк Ісая жив тоді, коли юдейський народ страждав під тягарем несправедливості: «Тому правосуддя відступило, і справедливість відійшла далеко, – правда спотикнулась на рівній площі, й чесність не може ввійти. Так правди не стало взагалі, а хто уникає зла, того грабують» (Ісаї 59:14-15). Боже послання для них було простим: «Перестаньте чинити зло, навчіться робити добро, дотримуйтесь правосуддя, рятуйте пригнобленого, захищайте сироту і заступайтесь за вдову!» (Ісаї 1:16-17). Пізніше Бог велить їм розбити «кайдани несправедливості» (Ісаї 58:6; пор. із Псалмом 82:3), вказуючи, що це – форма рабства та пригноблення.
У посланні Якова ми більше дізнаємося щодо ставлення Господа до несправедливості. Він не дріб’язковий або нав’язливий. Він не дорожить справедливістю просто заради порядку. Суть є більш глибокою. У 2-му розділі ми бачимо обговорення упередженості. Яків звертається до групи віруючих, які ставляться до присутніх згідно з їхнім соціальним статусом. У людському серці несправедливість є ознакою необ’єктивності, засудження та відсутності любові. Коли ми прагнемо бути праведними за своїми власними людськими мірками, то незмінно забуваємо про Божий вимір: досконалість. Для Нього все, що нижче досконалості, є недостойним.
Через гріхопадіння кожна людина є несправедливою. У наших вчинках багато протиріч. Ми помиляємося, ми постійно змінюємо свою думку, робимо й кажемо речі, які повністю протилежні одна одній. Як каже Яків: «Адже всі ми багато грішимо» (Якова 3:2). Несправедливість пронизує наше життя, оскільки ми несправедливо судимо та застосовуємо до себе й до оточуючих різні мірки.
Єдиний спосіб по-справжньому позбавитися несправедливості – спочатку визнати, що Бог є абсолютно справедливим, а люди за своєю суттю несправедливі (тобто недосконалі), а потім визнати Божу праведність (1 Івана 1:5-9). Лише тоді, коли ми перестанемо намагатися зробити себе праведними, ми зможемо довіритися Тому, Хто виправдовує нечестивих (Римлянам 4:5). Потім, будучи дітьми Божими, ми зможемо чітко побачити, як боротися з несправедливістю навколо нас, виявляючи милосердя (Міхея 6:8; Якова 1:27).
Ісус є абсолютно справедливим – у Ньому немає несправедливості. Завдяки Своїй досконалості Він може забезпечити істинне правосуддя. Фактично, «Отець не судить нікого, але весь суд передав Синові» (Івана 5:22). Ми з нетерпінням чекаємо того часу, коли праведність і справедливість стануть нормою, а несправедливість буде викорінена назавжди: «Потужною буде влада і нескінченний мир на престолі Давида і в усьому царстві, оскільки влада буде закріплена й утверджена на правді і правосудді – відтепер і на віки вічні! Це учинить ревність Господа Саваота!» (Ісаї 9:6).
English
Що Біблія каже про несправедливість?
