Запитання
Що Біблія каже про стійкість?
Відповідь
У Біблії багато сказано про стійкість у різних контекстах. Святе Письмо навчає, що ті, хто «перемагає» та є стійкими у вірі, успадкують вічне життя (Об’явлення 2:7). Ця істина також висловлена в Колосянам 1:23, де людям обіцяно бути святими, непорочними та бездоганними, «якщо лише перебуваєте у вірі, тверді й непохитні, утверджені в надії Радісної Звістки» (тут і далі – Сучасний переклад Українського Біблійного Товариства). Отже, всі християни мають погодитися з тим, що зрештою спасаються ті, хто вистоїть і продовжить вірити в Євангеліє.
Є дві протилежні думки щодо стійкості святих серед християн. По-перше, це армініанська позиція, згідно з якою справжні християни можуть відвернутися від Бога та не встояти. Це узгоджується з концепцією спасіння, що заснована на «свободі волі» людини. Звучить логічно – якщо рішення людини є визначальним фактором її спасіння, то ця людина також може пізніше вирішити відвернутися від Бога і через це втратити своє спасіння.
Однак Біблія чітко навчає, що ми «народжені згори» Святим Духом, що веде нас до віри у Христа. Усі, хто був «народжений згори», дійсно мають вічну безпеку й виявлять стійкість. Учення про стійкість святих засноване на обітниці: «Той, Хто розпочав у вас добре діло, завершить його до дня Ісуса Христа» (Филип’янам 1:6), а також на заяві Ісуса про те, що «Все, що дає Мені Отець, прийде до Мене», а також «аби все, що Він Мені дав, Я не втратив» (Івана 6:37, 39).
Окрім концепції стійкості стосовно спасіння, існують біблійні заклики залишатися стійкими у християнському житті. У своїх пастирських посланнях Тимофію апостол Павло нагадує молодому служителю: «Пильнуй себе і навчання; тримайся цього, бо, роблячи так, і себе спасеш, і тих, хто тебе слухає» (1 Тимофію 4:16). За характером Тимофій був благочестивою людиною, а його вчення було здоровим і відповідало Святому Письму. Павло закликав його бути пильним і стійким у своєму вченні, бо – і це попередження всім християнам – стійкість у благочестивому житті та віру в істину завжди супроводжує справжнє навернення (Івана 8:31; Римлянам 2:7).
Подальші заклики до стійкості в християнському житті лунають і від Якова, який застерігає нас бути «виконавцями Слова, а не лише слухачами», бо ті, хто слухає, а не дотримується, – просто себе обманюють. «А хто дивиться на досконалий закон свободи і перебуває в ньому [виявляє стійкість] … буде блаженний у своїх діях» (Якова 1:22-25). Зміст тут у тому, що християнин, стійкий у благочесті та духовній дисципліні, буде благословенний за саму стійкість. Що більше ми виявляємо цю рису в християнському житті, то більше Бог дарує нам Свої благословення, чим і надає нам можливість продовжувати виявляти стійкість. Псалмоспівець нагадує нам, що стійкість у християнському житті приносить велику нагороду. За дотримання заповідей Бога нашим душам буде «велика нагорода» (Псалом 19:12), ми матимемо душевний спокій, чисте сумління та свідчення світу, красномовніше за слова.
Яків також закликає нас виявляти стійкість у випробуваннях, бо ті, хто чинитиме так, будуть благословенні й отримають «вінець життя», обіцяний Богом (Якова 1:12). Подібно до того, як істинний віруючий матиме вічну безпеку у своєму спасінні, його віра також витримає всі скорботи, хвороби, гоніння та інші життєві випробування, що припадають на долю всіх віруючих. Через наше бажання вести благочестиве життя у Христі ми страждатимемо від переслідувань (2 Тимофію 3:12), проте вірні будуть стійкими, захищеними силою Святого Духа, Який є гарантією нашого спасіння: «Він і зміцнить вас до кінця бути бездоганними в день Господа нашого Ісуса Христа» (1 Коринтянам 1:8).
English
Що Біблія каже про стійкість?
