Запитання
Що Біблія каже про зґвалтування?
Відповідь
Біблія дійсно торкається проблеми зґвалтування. Як і можна було очікувати, коли в ній згадується злочин зґвалтування, це характеризується як грубе порушення Божого задуму щодо поводження з людським тілом (Буття 34). Біблія засуджує зґвалтування щоразу, коли про нього згадується. Наприклад, є конкретний уривок у законах, даних народу Ізраїлю перед входом до Обіцяного краю під проводом Ісуса Навина. Цей уривок (Второзаконня 22:13-29) прямо забороняє примушувати жінку до сексуального контакту проти її волі – що ми зараз називаємо зґвалтуванням. Цей наказ призначався для захисту жінок і народу Ізраїлю від скоєння гріховних дій.
Текст у книзі Второзаконня 22:25-27 визначає покарання, яке за законом Мойсея призначалося чоловіку, що зґвалтував заручену жінку. Його слід було побити камінням, а жінка вважалася безневинною. І хоча закон Мойсея призначався тогочасному народу Ізраїлю, принцип зрозумілий, – зґвалтування є гріхом для Бога і, згідно з законом, призводить до найсуворішого покарання – смерті ґвалтівника.
У Старому Завіті є декілька «складних» віршів на цю тему. Один із них – Второзаконня 22:28-29: «Коли чоловік зустріне незайману дівчину, яка ще не заручена, схопить її, злучиться з нею і їх застануть на цьому, то чоловік, який це скоїв, віддасть батькові дівчини п’ятдесят срібняків, а вона буде його дружиною. Через те що скривдив її, він більше ніколи не зможе її прогнати». Якщо жертва зґвалтування не була зарученою, то ґвалтівнику загрожували інші наслідки.
Нам слід розглядати цей текст крізь призму стародавньої культури. У ті дні суспільство погано поводилося з жінками. Вони не могли мати власності. Вони не могли знайти роботу, щоб утримувати себе. Якщо жінка не мала батька, чоловіка чи сина, вона не мала правового захисту. Єдині варіанти для неї – рабство або проституція. Якщо незаміжня жінка не була незайманою, їй було надзвичайно важко вийти заміж. Якщо вона не могла одружитися, батькові було важко опікуватися нею.
Боже покарання ґвалтівника незайманої – грошовий штраф і довічна відповідальність – було призначене для запобігання зґвалтуванню, покладаючи на ґвалтівника відповідальність за його дії. Він зруйнував її майбутнє, а значить мусив утримувати її все життя. Можливо, це звучить несправедливо для сучасного читача, але ми живемо не в тій культурі, в якій жили вони. У 2 Самуїла 13 царевич Амнон зґвалтував свою зведену сестру Тамару. Жах і сором бути осоромленою, при тому не вийшовши заміж, змусили Тамару благати його (свого зведеного брата!) одружитися з нею, навіть після того, як він знехтував нею. А її зведений брат Авесалом був настільки обурений ситуацією, що вбив Амнона. Ось так тоді цінувалася незайманість жінок.
Біблійні критики також вказують на Числа 31 (і аналогічні уривки), в яких ізраїльтянам було дозволено полонити жінок із завойованих ними народів. Вони заявляють, що це приклад того, як Біблія потурає зґвалтуванню або навіть заохочує його. Проте в цьому уривку нічого не розповідається про зґвалтування полонянок. Буде помилкою припускати, що полонянки мали бути зґвалтовані. Воїнам було наказано очистити себе та своїх бранців (вірш 19). Зґвалтування порушило би цю заповідь (див. Левіти 15:16-18). Про полонених жінок ніколи не згадується як про сексуальні об’єкти. Чи виходили зрештою полонені жінки заміж за ізраїльтян? Так. Чи є якісь ознаки того, що жінок обов’язково ґвалтували або долучали до сексуального рабства? Зовсім ні.
У Новому Завіті зґвалтування безпосередньо не згадується, проте в тогочасній єврейській культурі воно вважалося сексуальною аморальністю. Ісус та апостоли виступали проти сексуальної аморальності, навіть пропонуючи це як виправдання для розлучення (Матвія 5:32).
Окрім того, в Новому Завіті чітко говориться про те, що християни мають коритися законам влади, що поставлена над ними (Римлянам 13). Зґвалтування не лише аморальне, воно також є неправильним за законами багатьох країн. Отже, всі, хто скоїв цей злочин, мали бути готові до наслідків, включаючи арешт і тюремне ув’язнення.
Нам слід виявляти турботу та співчуття до жертв зґвалтування. Боже Слово часто каже про допомогу нужденним і вразливим. Християни мають виявляти любов і співчуття Христа, допомагаючи жертвам зґвалтування в будь-який можливий спосіб.
Люди відповідальні за свої гріхи, включаючи зґвалтування. Однак ніхто не перебуває поза милістю Божою. Навіть тих, хто скоїв наймерзенніші гріхи, Господь може пробачити, якщо вони покаються та звернуть зі своїх злих шляхів (1 Івана 1:9). Це не скасовує необхідності покарання за законом, але може дати надію та шлях до нового життя.
English
Що Біблія каже про зґвалтування?
