Запитання
Що Біблія каже про тероризм?
Відповідь
Біблія безпосередньо не торкається теми тероризму, принаймні того його типу, про який ми говоримо в сучасному світі. Сучасний «тероризм» – це спроба за допомогою насильства посіяти страх, шок і паніку серед населення. Мета терористичних актів – змусити уряд або громадськість виконувати вимоги терористів. Деколи масові вбивства скоюються заради них самих, або ж як покарання чи акт помсти.
Багато видів зброї, що використовується в сучасних терактах, не існувало у біблійні часи, наприклад, вибухові речовини, хімічна або вогнепальна зброя. У давнину новини про напад поширювалися повільно і лише в усних чи письмових повідомленнях. Можливість завдати раптового, катастрофічного збитку в поєднанні зі швидким поширенням новин – особливо за допомогою графічних зображень і відеоматеріалів – уможливила існування тероризму в тому вигляді, в якому ми його знаємо сьогодні. Цих можливостей не існувало в біблійні часи, як і тероризму в сучасному вигляді. Однак старозавітні твердження про відповідальність Ізраїлю під час війни, біблійні коментарі про тих, хто нападає на невинних, і загальне почуття християнської моралі – все це постає проти того, що ми сьогодні визначаємо як «тероризм».
Стародавні армії були значно більше схильними навмисно атакувати безневинних; насправді, ідея про пощаду жінок і дітей під час війни була майже нечуваною на давньому Близькому Сході. Проте Ізраїлю були дані чіткі інструкції щодо ведення війни, які значно гуманізували його військові операції. Солдатам була надана можливість повернутися додому, якщо вони нещодавно одружилися, боялися або з інших причин не були готові до війни. Їх не заохочували кидатися в битву ціною власного життя (Второзаконня 20:5-8). Ізраїлю було наказано запропонувати мир, а також попередити ворога перед будь-яким нападом (Второзаконня 20:10). Ця процедура не тільки залишала місце для миру, а й давала мирним жителям можливість утекти перед битвою.
Ізраїль не мав атакувати мирних жителів замість солдатів, як це роблять сучасні терористи. Та ізраїльтянам часто нагадувалося, що обмежені, разові накази атакувати були засновані на беззаконні ворога, а не на їхній власній перевазі (Второзаконня 9:4-6).
Біблія також рішуче засуджує пролиття безневинної крові. Святе Письмо постійно засуджує тих, хто застосовує насильство до беззахисних і невинних (Второзаконня 27:25; Притчі 6:16-18). Докори висловлені також тим, хто використовує поширені терористичні прийоми, наприклад, напади на мирних жителів і спроби посіяти страх (Єремії 7:6; 19:4; 22:3, 17). Навіть у невеликих масштабах, використання засідок для того, щоб убити ненависного ворога, розглядається як тяжкий злочин (Второзаконня 19:11).
Ця тема продовжується в Новому Завіті, де християнам прямо сказано не вдаватися до кровопролиття у прагненні захистити Христа (Матвія 26:52). Заборонені також спроби насильницького повалення чи впливу на уряд (Римлянам 13:1). Навпаки, християни мають перемагати зло добром (Римлянам 12:21).
Загалом, тероризм просто несумісний з біблійним світоглядом. Засудження тероризму висловлюється як у Старому, так і Новому Завітах. Ці принципи стосуються як націй, так і окремих людей. Біблія конкретно не торкається концепції тероризму 21-го сторіччя, проте однозначно засуджує все, що пов’язане з ним.
English
Що Біблія каже про тероризм?
