Запитання
Що Біблія каже про керування часом?
Відповідь
Керування часом важливе через швидкоплинність нашого життя. Наше земне перебування значно коротше, ніж ми схильні думати. Давид вдало відзначає: «Ось Ти відміряв мої дні кількома п’ядями руки, і мій вік – як ніщо перед Тобою. Кожна людина, що живе, – як подув вітру» (Псалом 39:6; тут і далі – Сучасний переклад Українського Біблійного Товариства). Апостол Яків підхоплює: «Ви, котрі не знаєте, що завтра станеться, яке ваше життя? Адже це пара, що на мить з’являється, а потім зникає» (Якова 4:14). Справді, наш час на землі швидкоплинний – фактично він нескінченно малий порівняно з вічністю. Щоб жити згідно з Божою волею, важливо максимально ефективно використовувати відведений нам час.
Мойсей молиться: «Навчи нас так рахувати наші дні, аби ми набули мудре серце!» (Псалом 90:12). Хороший спосіб набути мудрості – навчитися жити кожний день з вічною перспективою. Наш Творець вклав вічність у наші серця (Еклезіаста 3:11). Знання того, що нам доведеться звітуватися перед Тим, Хто дає нам час, має спонукати нас використовувати його правильно. К. С. Льюїс зрозумів це: «Якщо ви прочитаєте історію, то виявите, що християни, які найбільше зробили для нинішнього світу, більш за все думали про світ майбутній».
У своєму листі Ефесянам Павло застеріг святих: «Отже, уважно слідкуйте, щоби поводитися не як немудрі, але як мудрі, цінуючи час, бо дні лукаві» (Ефесянам 5:15-16). Мудрість передбачає бережливе ставлення до нашого часу. Знання про те, що жнив багато, а женців мало (Луки 10:2), і що час швидко спливає, має допомогти нам краще використовувати свій час для свідчення, як словами, так і прикладами. Нам слід витрачати час, виявляючи любов до інших у ділах і в істині (1 Івана 3:17-18).
Немає сумнівів у тому, що обов’язки й турботи цього світу змагаються за нашу увагу. Безліч речей, що розривають нас у різні сторони, призводять до того, що наш час поглинають світські, менш важливі справи. Ті цілі, що мають вічну цінність, часто відходять на другий план. Аби не втратити фокус, нам потрібно визначити пріоритети і поставити цілі. Крім того, наскільки це можливо, нам необхідно делегувати повноваження. Згадайте, як тесть Мойсея Їтро мудро навчив його делегувати частину своєї важкої праці (Вихід 18:13-22).
Щодо нашого ставлення до праці, то ми пам’ятаємо, що Бог виконав усю Свою працю за шість днів і відпочивав сьомого. Таке співвідношення праці й відпочинку проливає світло на очікування нашого Творця щодо нашого ставлення до неї. Текст Притчі 6:10-11 демонструє зневагу Господа до ліні: «Зовсім не довго дріматимеш, лише трохи поспиш, не довго відпочиватимеш, склавши руки, – і прийде, наче бродяга, убогість твоя, і злидні твої, як розбійник» (див. також Притчі 12:24; 13:4; 18:9; 20:4; 21:25; 26:14). Окрім того, в притчі про таланти (Матвія 25:14-30) ідеться про трагедію втрачених можливостей, а також про важливість сумлінної праці до повернення Господа. Нам слід старанно працювати на нашій земній роботі, проте вона не обмежується тим, що ми робимо заради грошового прибутку. Фактично, наша головна мета в усьому, що ми робимо, має полягати в прославленні Бога (Колосянам 3:17). У Колосянам 3:23-24 сказано: «Що тільки робите, робіть від душі, наче для Господа, а не для людей. Знайте, що від Господа одержите нагороду – спадщину, адже служите Господу Христові!». Ісус казав про збирання скарбів на небесах (Матвія 6:19-21). Ми не повинні працювати до знемоги в гонитві за земним багатством (Івана 6:27). Навпаки, нам слід віддавати всі свої сили на те, до чого Бог покликав нас. В усіх наших зусиллях – у стосунках, праці, навчанні, служінні, адміністративних аспектах нашого життя, догляді за станом власного тіла, відпочинку тощо – нашою головною метою є Бог. Він – Той, Хто довірив нам цей час на землі, і він – Той, Хто керує його використанням.
Слід зазначити, що відпочинок є доречним і необхідним використанням часу. Ми не можемо нехтувати проведенням часу з Богом, як наодинці, так і спільно. Ми безумовно покликані приділяти час стосункам з іншими людьми та старанно працювати над вирішенням життєвих проблем. Проте ми також не можемо нехтувати оновленням, яке Він дає нам під час відпочинку. Відпочинок – не даремно витрачений час; він підготовлює нас до кращого використання часу. Це також нагадує нам про те, що зрештою Бог контролює ситуацію та забезпечує всі наші потреби. Намагаючись правильно розпоряджатися своїм часом, розумно і правильно приділяти час на регулярний відпочинок.
Найголовніше – нам слід регулярно й щоденно проводити час із Богом. Саме Він оснащує нас для виконання завдань, які Він нам дає. Саме Він керує нашим часом. Найгірше, що ми можемо зробити – це розпоряджатися своїм часом так, наче він належить нам. Час належить Богові, тому просіть Його мудрості щодо того, як найкраще використовувати його, потім дійте з упевненістю, уважно стежачи за Його коригуваннями курсу та залишаючись відкритими до змін на цьому шляху, які Він допускає.
Якщо ви прагнете покращити своє управління часом, то перший крок – це роздуми. Проаналізуйте свій розподіл часу. У цій статті розглядається лише дещо з того, що Бог каже про час. Було би розумно продовжити вивчення даної теми у Святому Письмі. Подумайте про те, що Він вважає цінним. Подумайте, до чого Він вас конкретно покликав. Подумайте, скільки часу ви зараз витрачаєте на це. Подумайте, що ще поглинає вашу увагу. Складіть список пріоритетів та обов’язків і попросіть Господа про керівництво щодо будь-яких змін, які необхідно внести. Регулярні роздуми про ваші пріоритети та використання часу – це хороша практика. Деякі люди практикують щорічний перегляд управління своїм часом.
Що стосується часу, то Біблія радить нам зосередити свою увагу на вічному, а не на швидкоплинних насолодах цього світу. Відповідно, нам слід рухатися вперед зі старанністю і не забуваючи про Божественні цілі в міру того, як наше життя просувається до кінцевої Божої мети. Час, проведений з Господом і знайомство з Ним через читання Його Слова та молитву, ніколи не буде витрачений даремно. Час, приділений збудуванню Тіла Христового й вияву Божої любові до інших (Євреям 10:24-25; Івана 13:34-35; 1 Івана 3:17-18), – це час, витрачений недаремно. Час, витрачений на проповідь Євангелія, щоб інші пізнали спасіння в Ісусі, принесе вічний плід (Матвія 28:18-20). Нам слід жити, не гаючи жодної хвилини.
English
Що Біблія каже про керування часом?
