Запитання
Що Біблія говорить християнам про грошові борги? Наскільки погано позичати комусь чи у когось гроші?
Відповідь
Апостол Павло зазначає у Посланні до Римлян 13:8, що нам варто бути винними лише любов. Це є нагадуванням для нас про огиду Господа до боргів, які не сплачуються вчасно (див. також Псалом 46:21). Частіше за все під поняттям боргу ми розглядаємо грошові зобов’язання. Але у світлі віршів у Римлянам 13:1-10, ми бачимо, що розуміння боргу Павлом було значно ширшим. Він говорив не тільки про податки і тарифи, накладені на нас урядом, але й про повагу та пошану до вищої влади. Усі ми – боржники перед лицем Господа. І оскільки Він подарував нам любов, ми маємо поширювати її на оточуючих нас людей, з якими живемо і працюємо, і навіть на уряд, який накладає на нас податки.
Деякі люди критикують встановлення відсотків на позику, але Біблія кілька разів згадує про це (Приповісті 28:8; Матвія 25:27). У древньому Ізраїлі закон забороняв встановлювати відсотки лише на один вид позики – позики бідним людям (Левіт 25:35-38). Цей закон мав багато соціальних, фінансових і духовних аспектів, але два з них мали особливе значення. По-перше, закон допомагав і захищав бідних людей, аби не погіршувати їхнє становище. Уже самого факту бідності було достатньо, адже для більшості було принизливо просити про допомогу. Але якщо б їм, на додаток, довелося повертати крім боргу ще й непомірні відсотки, то у такому випадку гроші стали б згубними, а не корисними.
По-друге, закон навчав важливому духовному принципу. Коли позикодавець звільняє бідну людину від сплати відсотків – він здійснює акт милосердя, незважаючи на те, що, можливо, втратить прибуток від цих грошей, поки вони будуть у позиці. Справа в тому, що це є вираженням вдячності Богові за Його милість, за яку Він не накладав ніяких «відсотків» на Свій народ, якому так багато допомагав. Господь милосердно допоміг ізраїльтянам вийти з Єгипту, де вони були нікчемними рабами, і дав їм землю, яку вони могли називати своєю (Левіт 25:38). І вся справа у тому, що Він очікує такого ж ставлення заможних людей до своїх незабезпечених братів і сестер.
Християни перебувають у схожій ситуації. Життя, смерть і воскресіння Христа за наші гріхи є певною мірою виплатою боргу перед Богом. І якщо у нас є можливість, ми маємо допомагати тим, хто потребує, таким же віруючим, як і ми, але лише так, щоб не погіршити їхнє становище. Ісус навіть розповів притчу на цю тему – про двох кредиторів і їх ставлення до прощення (Матвія 18:23-35). Також Він повчав своїх послідовників: «Даром отримали – даром давайте» (Матвія 10:8).
Біблія ніде конкретно не забороняє, але і не підтримує позики грошей. Біблійна мудрість вказує на те, що позика – часом не найкраще рішення. Борг автоматично робить нас рабами того, перед ким ми заборгували. Але, водночас, бувають ситуації, коли борг стає необхідним «злом». Якщо грошима розпоряджатись мудро, і виплата боргу є здійсненна, християни можуть позичати гроші, коли це необхідно.
English
Що Біблія говорить християнам про грошові борги? Наскільки погано позичати комусь чи у когось гроші?
