Запитання
Чому всі християни лицемірять?
Відповідь
Можливо, немає нічого більш провокаційного за звинувачення у лицемірстві. На жаль, деякі люди отримують привід для переконання, що християни є лицемірами. «Лицемір» означає «той, що грає роль, прикидається».
Саме в такому розумінні Господь Ісус використовував цей термін. Наприклад, коли Христос навчав про важливість молитви, посту та добродійності для Царства, Він закликав нас уникати прикладу лицемірів (Матвія 6:2, 5, 16). Виголошуючи довгі публічні молитви, використовуючи крайні методи для звернення уваги інших на свої пости та демонструючи свої дари храму й нужденним, вони виявляли тільки зовнішню відданість Господу. Хоча фарисеї добре виконували свою драматичну роль публічних прикладів релігійної чесноти, вони були жалюгідними у внутрішньому світі своїх сердець, де мала бути істинна доброчесність (Матвія 23:13–33; Марка 7:20–23).
Ісус ніколи не називав Своїх послідовників лицемірами. Це ім’я присвоювалося лише релігійним фанатикам, які мали помилкові переконання. Більше того, Він називав Своїх учнів «дітьми», «паствою» та Своєю «церквою». Крім того, в Новому Завіті міститься попередження щодо гріха лицемірства (1 Петра 2:1). Там також описані два жахливих приклади лицемірства в церкві. В Дії 5:1–10 згадується про те, як два учні були викриті в тому, що вони прикидалися щедрішими, ніж були насправді. Наслідки були жорстокими. Навіть Петро був звинувачений у керівництві групою, що лицемірила у своєму ставленні до язичників, які увірували (Галатам 2:13).
Таким чином, із новозавітного вчення ми можемо зробити, принаймні, два висновки. По-перше, серед християн насправді трапляються лицеміри. Вони були присутні спочатку та, згідно з притчею Ісуса про кукіль і пшеницю, залишаться до кінця часу (Матвія 13:18–30). Крім цього, якщо навіть апостоли були викриті в лицемірстві, то немає підстав вважати, що «звичайний» християнин зможе уникнути цього. Ми завжди маємо бути на посту, щоб не піддатися тим самим спокусам (1 Коринтянам 10:12).
Звичайно, не кожний, хто називає себе християнином, є справжнім послідовником Христа. Можливо, всі чи більшість відомих лицемірів серед християн насправді були ошуканцями. До сьогоднішнього дня відомі християнські лідери впадали в жахливі гріхи. Іноді складається враження, що фінансові та сексуальні скандали поглинули християнську спільноту. Тим не менше, замість того, щоб використовувати ці випадки для обмовляння всієї християнської громади, слід запитати, чи є всі ті, хто називає себе християнами, насправді такими. Численні біблійні тексти підтверджують, що справжні послідовники Христа виявлятимуть плоди Духа (Галатам 5:22–23). Притча Ісуса про сіяча в Матвія 13 робить очевидним, що не всі урочисті заяви про віру в Нього є щирими. На жаль, багато з тих, хто заявляє про свою вірність Йому, будуть приголомшені, почувши від Нього одного разу: «Я ніколи не знав вас! Відійдіть від Мене ви, які чините беззаконня!» (Матвія 7:23).
По-друге, нас не має дивувати той факт, що люди, які прикидаються святішими, ніж вони є насправді, називають себе християнами, та, тим більше, ми не можемо робити висновок, що Церква цілком складається з лицемірів. Потрібно визнати, що всі ми, проголошуючи ім’я Ісуса Христа, залишаємося грішниками навіть після того, як наш гріх прощений. Тобто, навіть хоча ми спасенні від вічного покарання за гріхи (Римлянам 5:1; 6:23), ми все ще потребуємо звільнення від присутності гріха в нашому житті (1 Івана 1:8–9), включаючи гріх лицемірства. Через нашу живу віру в Господа Ісуса ми поступово подолаємо силу гріха до повного звільнення (1 Івана 5:4–5).
Ніхто з християн не в змозі жити в бездоганній відповідності зі стандартами, яким навчає Біблія. Жоден християнин ніколи не зможе уподібнитися Христові. Тим не менше, є багато християн, які щиро прагнуть вести християнське життя, і з кожним днем дедалі більше покладаються на Святого Духа для осуду, зміни та підкріплення. Було безліч християн, які прожили життя, незаплямоване скандалами. Жоден християнин не є бездоганним, але помилитися та впасти, щоби досягти бездоганності в цьому житті, – не одне й те саме, що бути лицеміром.
English
Чому всі християни лицемірять?
