Запитання
Що таке християнський містицизм?
Відповідь
Християнський містицизм – це складний для визначення термін. Часто він вважається практикою пізнання Бога. Ще він може стосуватися таїнства Євхаристії в католицизмі, а також так званого прихованого значення Святого Письма, як у гностицизмі. Біблія не має прихованого значення, як і елементи причастя не стають буквальним тілом і кров’ю Христа. Хоча християни насправді відчувають присутність Бога, християнський містицизм схильний перебільшувати емпіричні знання та вдаватися до таємничості, концентруючись на містиці для досягнення духовного зростання. Біблійне християнство зосереджене на пізнанні Бога через Його Слово (Біблію) та спілкуванні зі Святим Духом через молитву. Містицизм має тенденцію бути індивідуальною, суб’єктивною практикою, а біблійне християнство – це як індивідуальні стосунки з Богом, так і життя в суспільстві. Немає такого поняття як самотній християнин. Не все з того, що можна вважати християнським містицизмом, є неправильним, але багато в чому це так, і зосередженість на містицизмі, безумовно, може призвести до помилки.
Містицизм можна знайти в багатьох релігіях. Часто він передбачає аскетизм певного типу та пошук єднання з Богом. Звичайно, правильно бажати наблизитися до Бога, але містичні стосунки з Ним відрізняються від того типу близькості, до якого покликані християни. Містицизм має тенденцію прагнути досвіду та іноді розглядається як щось секретне або елітарне. Християни знають про духовні реалії та беруть участь у них (Ефесянам 1:3; 6:10-19). Біблійне християнство передбачає духовний досвід, але близькість із Богом призначена для всіх віруючих, а не є прихованою за якоюсь таємничою практикою. Наближення до Господа не є чимось секретним або елітарним, а включає такі речі, як регулярна молитва, вивчення Його Слова, поклоніння Йому та спілкування з іншими віруючими. Наші зусилля ніяк не можна порівняти з тим, як Сам Бог діє в нас. Насправді наші зусилля є радше реакцією на Його дії, ніж тим, що походить від нас.
У християн є те, що можна вважати містичним досвідом. Коли ми приймаємо Ісуса як Спасителя, то Святий Дух починає перебувати в нас. Він перетворює і дозволяє жити згідно з Божим покликанням. Часто сповнений Святим Духом християнин демонструє велику мудрість, віру або духовну проникливість. Такий християнин також демонструватиме певні риси: любов, радість, спокій, довготерпіння, доброту, м’якість, вірність і самовладання (Галатам 5:22-23). Святий Дух допомагає віруючим зрозуміти істину та відчути її на досвіді (1 Коринтянам 2:13-16). Але це не є результатом містичних практик, а ознакою діяльності Святого Духа. У 2 Коринтянам 3:18 ідеться про дію Святого Духа в нашому житті: «Ми ж усі з відкритим обличчям, мов у дзеркалі, оглядаємо Господню славу і перетворюємося в той самий образ від слави в славу, як від Господнього Духа» (тут і далі – Сучасний переклад Українського Біблійного Товариства).
Харизматичний рух з його акцентом на снах і видіннях, почуттях та переживаннях, а також на нових одкровеннях, є однією з форм християнського містицизму. Оскільки в нас є повне Боже Слово, нам не слід намагатись отримати особливі сни чи видіння, або ж додаткове одкровення від Нього. Хоча і в наш час Господь може відкривати Себе по-різному, нам слід остерігатися суб’єктивної природи почуттів і духовних вражень.
Важливо пам’ятати, що все, що переживає християнин, має відповідати біблійній істині. Бог не буде суперечити Собі. Він не є автором безладу (1 Коринтянам 14:33). Він, безумовно, перебуває за межами нашого цілковитого розуміння, і в Ньому багато таємничого. Але Він відкрив нам Себе. Замість того, аби прагнути містичних переживань, нам слід заглиблюватися в те, що Господь нам відкрив (Второзаконня 29:29). В Ефесянам 1:3-14 ідеться про духовні благословення у Христі. Зокрема цей уривок проголошує, що Бог відкрив «нам таємницю Своєї волі, за Своїм уподобанням, яке раніше наперед ухвалив у Ньому для впорядкування повноти часів, щоб об’єднати в Христі все те, що на небі та що на землі» (в. 9-10). Бог відкрив таємницю та закликає нас вірно йти Його шляхами, поки Він не здійснить Свій план (Івана 15:1-17; Филип’янам 3:20-21; 2 Коринтянам 5:16-21).
Текст у 2 Петра 1:3-8 добре підсумовує, до чого ми насправді покликані: «Усе те, що потрібне для життя і побожності, подарувала нам Його Божа сила – пізнанням Того, Хто покликав нас власною славою і чеснотою. Через них даровані нам дорогоцінні та великі обітниці, щоби через них ви стали учасниками Божественної природи, уникнувши морального розтління, яке є у світі. Тому докладіть усі старання, покажіть у вашій вірі чесноту, а в чесноті – пізнання, в пізнанні – стриманість, у стриманості – терпеливість, у терпеливості – побожність, у побожності – братерство, а в братерстві – любов. Адже коли це у вас є та примножується, то не залишить вас без діла, ні без плоду для пізнання Господа нашого Ісуса Христа». Таємниці існують, але шлях, яким ми покликані йти, зовсім не є таємничим. Вивчайте Слово, прагніть прославляти Бога та дозволяйте Його Святому Духові діяти у вас.
English
Повернутися на стартову українську сторінку
Що таке християнський містицизм?
