Запитання
Як нам слід розуміти концепцію Бога Отця?
Відповідь
«Подивіться, яку любов дав нам Отець, щоб ми звалися Божими дітьми! І такими ми є. Світ нас не знає, тому що Його не пізнав» (1 Івана 3:1; тут і далі використовується Четвертий сучасний переклад Українського Біблійного Товариства). Цей уривок починається із вказівки: «подивіться». Іван хоче, щоб ми спостерігали за виявами любові Отця. Він почав говорити про Божу любов у попередньому розділі (1 Івана 2:5, 15), коротко обговорює її в третьому та дає їй повне пояснення у четвертому розділі. Іван вигукує – «яка любов!», описуючи ту любов, що Батько дає Своїм дітям. Грецьке словосполучення, перекладене як «яка любов», у Новому Завіті використовується лише шість разів і завжди означає подив і захоплення.
Цікаво відзначити, що Іван не говорить: «Отець любить нас». Сказавши так, він би описував умови. Замість цього, він каже, що Отець «дав нам» любов, а це, відповідно, вказує на дії та ступінь Божої любові. Також слід зазначити, що Іван навмисно обрав слово «Отець». Це слово передбачає відносини між батьком і дитиною. Однак, Бог не тоді став отцем, коли всиновив нас як дітей. Батьківство Бога є вічним. Він є Отцем Ісуса Христа одвічно, а в Христі – Він і наш Отець. За посередництвом Ісуса ми отримуємо любов Отця та називаємось Божими дітьми.
Яка честь, що Бог називає нас Своїми дітьми і дає нам упевненість у тому, що, будучи Його дітьми, ми є спадкоємцями та співспадкоємцями із Христом (Римлянам 8:17)! У своїй Євангелії Іван говорить нам, що Бог дає право стати Його дітьми всім, хто у вірі приймає Христа як Господа і Спасителя (Івана 1:12). Божа любов до Свого Сина Ісуса Христа поширюється на всіх Його «названих» дітей.
Коли Іван говорить нам, що ми – Божі діти, то таким чином він вказує на реальність нашого статусу. Просто зараз, цієї миті, ми – Його діти. Іншими словами, це не обіцянка, яку Бог виконає в майбутньому. Ні, насправді ми вже є Його дітьми. Ми користуємося всіма правами та привілеями, які передбачає наше всиновлення, тому що пізнали Бога як свого Отця. Будучи Його дітьми, ми відчуваємо Його любов. Як Його діти, ми визнаємо Його своїм Отцем, бо особисто знаємо Його. Ми покладаємось у своїй вірі на Того, Хто любить, забезпечує та захищає нас, як це роблять наші земні батьки. Крім того, як земні батьки, Бог виховує Своїх дітей, коли вони відмовляються коритися або ігнорують Його вказівки. Він це робить для нашої користі, «щоб ми стали учасниками Його святості» (Євреям 12:10).
Є багато способів, за допомогою яких Біблія описує тих, хто любить Бога та кориться Йому. Ми є спадкоємцями Бога та співспадкоємцями Христа (Римлянам 8:17); ми – святе священство (1 Петра 2:5); ми – нове творіння (2 Коринтянам 5:17) й учасники Божої природи (2 Петра 1:4). Але важливішим за це все, важливішим за будь-який титул або статус є простий факт, що ми – діти Божі, а Він – наш небесний Отець.
English
Як нам слід розуміти концепцію Бога Отця?
