Запитання
Що таке чотири шляхетні істини буддизму?
Відповідь
Чотири шляхетні істини є фундаментальним ученням буддизму. Традиційно вважається, що перша проповідь Ґаутами Будди після просвітлення (або пробудження) була описом цих понять. Згідно з буддійською думкою, не так важливо вірити в ці ідеї, як відчувати їх на власному досвіді. Разом з вірою в реінкарнацію («самсара») та нірвану чотири шляхетні істини формують мислення практично всіх форм буддизму. Якщо коротко, то вони полягають у наступному: 1) реальність страждання; 2) непостійність світу; 3) звільнення, що досягається через усунення бажання; 4) необхідність дотримуватися Вісімкового шляху.
Перша шляхетна істина, також відома як принцип «дукхи», стверджує, що жити – означає страждати. Ця термінологія може спантеличувати, оскільки буддизм не стверджує, що всі переживання є неприємні. Концепція дукхи більш витончена, включаючи такі аспекти, як занепокоєння, розчарування або незадоволеність. Це – фундаментальна віра буддизму, і всі інші вірування й практики засновані на першій шляхетній істині. Буддисти вірять, що дукха пояснює, що не так із людством – страждання, викликані неправильними бажаннями, зокрема прагненням до непостійних речей. Ця проблема пояснена у другій шляхетній істині.
Друга шляхетна істина буддизму, також відома як «анітья» (мінливість) або «танха» (жага), стверджує, що ніщо у всесвіті не є постійним або незмінним. Насправді навіть «я» не є таким. Це – буддійське пояснення стану людства. Оскільки страждання викликане бажанням непостійного, всі бажання зрештою призводять до страждання. Навіть позитивні бажання увічнюють цикл реінкарнації та дукхи. Аби подолати це, потрібно зрозуміти третю шляхетну істину.
Третя шляхетна істина проголошує, що єдиний спосіб звільнитися від циклу страждань, смерті та переродження – це цілковите усунення бажання світських речей. Буддизм вбачає в цьому відповідь на запитання, як виправити проблеми людства. Практично, третя шляхетна істина закликає усунути абсолютно всі бажання – хороші, погані та інші. Засоби для досягнення цього містяться в четвертій шляхетній істині.
Четверта шляхетна істина полягає в тому, що дотримання Вісімкового шляху може усунути бажання. У ньому міститься план буддизму щодо того, як виправити недоліки людства. Вісімковий шлях визначається як правильне бачення, правильні наміри, правильна мова, правильна поведінка, правильний спосіб життя, правильні зусилля, правильна усвідомленість та правильне зосередження.
Згідно з буддизмом, цикл реінкарнації та дукхи можна завершити, застосовуючи чотири шляхетні істини та проходячи Вісімковий шлях. Це приводить людину до стану, цілковито позбавленого будь-яких бажань, прагнень, прихильності чи розчарування. Цей стан «порожнечі» відомий як нірвана та є буддійською альтернативою небес. Той, хто досягає нірвани, перестає існувати як особистість і зупиняє процес переродження та повторної смерті сансари.
Як і в більшості основних світоглядів, не все в чотирьох шляхетних істинах повністю суперечить Біблії. Недоречні бажання є головним джерелом неспокою та гріха (Римлянам 13:14; Галатам 5:17). Смертне життя, безумовно, підвладне змінам і є швидкоплинним (Якова 4:14). Окрім того, нерозумно інвестувати в непостійні речі (Матвія 6:19-20). Однак щодо вічного стану та процесу трансформації чотири шляхетні істини разюче відрізняються від біблійного християнства.
Біблія навчає, що Бог є вічним і ті, хто перебуватиме з Ним на небесах, будуть вічно насолоджуватися цим станом (Матвія 25:21; Івана 4:14; 10:28). Такий же вічний стан – безрадісний – очікує на тих, хто вирішує відкинути Бога (2 Солунянам 1:9). Їхня доля описується як свідомий, особистий стан муки (Луки 16:22-24). Буддизм навчає, що наша вічність – це або нескінченне перевтілення, або забуття в небутті. Біблія каже: «…і так, як призначено людям один раз померти, а потім суд» (Євреям 9:27; Сучасний переклад Українського Біблійного Товариства).
Християнство та буддизм навчають того, що люди мають трансформувати свої бажання та поведінку, проте тільки християнство надає реалістичні засоби для цього. У буддизмі людині сказано, що вона може змінити свої бажання за допомогою власних зусиль. На жаль, це означає, що треба мати бажання відкинути бажання, що саме по собі є дилемою. Буддист, який бажає позбутися бажання, продовжує чогось бажати. Буддизм також не вказує, як людина може змінити серце, що не бажає змінюватися та обманює себе (Єремії 17:9; Марка 9:24). Християнство відповідає на обидві ці проблеми – Спаситель, Який не лише змінює те, що ми робимо (1 Коринтянам 6:11), а й те, що ми бажаємо робити (Римлянам 12:2).
Між буддійськими та християнськими віруваннями є багато інших відмінностей. Тоді як буддизм навчає, що життя – це страждання, Біблія каже, що життя призначене для насолоди (Івана 10:10). Буддизм каже, що «я» має бути знищене, а Біблія стверджує, що кожна людина є цінною та значущою (Буття 1:26-27; Матвія 6:26), і що «я» існує і після смерті (Івана 14:3).
English
Повернутися на стартову українську сторінку
Що таке чотири шляхетні істини буддизму?
