Запитання
Чому присутність Бога настільки очевидна в Біблії, але непомітна сьогодні?
Відповідь
Біблія свідчить про те, що Бог приходив до людей, чинив дивні й незаперечні чудеса, спілкувався та здійснював багато інших речей, які ми рідко спостерігаємо в наші дні. Чому так? Чому Господь відкривав і доводив Свою присутність у біблійні часи, тоді як зараз Він видається «непомітним» та безмовним?
Одна з причин, через яку ми можемо не помічати Божу присутність сьогодні, – простий факт наявності свідомого, невисповіданого гріха. «Вони тоді кликати будуть до Господа, та Він відповіді їм не дасть, і заховає обличчя Своє того часу від них, коли будуть робити лихі свої вчинки» (Михея 3:4; пор. з Повторення Закону 31:18; 32:20). Крім цього, без віри Господу догодити неможливо (Євреям 11:6). Іноді люди не помічають докази Його присутності через невір'я (див. Марка 6:1-6). Важко побачити, коли відмовляєшся відкривати очі.
Бог виконав план прогресивного одкровення для людства. Протягом Свого багатовікового спілкування Він час від часу використовував чудеса та звертався до людей, розкриваючи Свій характер, настанови і плани. Між цими моментами одкровень було мовчання. Його сила була не такою очевидною та нові одкровення не надходили (див. 1 Самуїла 3:1).
Перше Боже чудо – творіння – ніколи не було прихованим. Воно було і є головним свідченням Його існування та багатьох рис Його характеру. У творінні людина може бачити, що Він – могутній, незалежний і вічний (Римлянам 1:20). Воно було Його першим зверненням до людства. «Небо звіщає про Божую славу, а про чин Його рук розказує небозвід» (Псалом 18:2). Потім Господь звертався до людей, щоб і далі відкривати Себе та повідомляти про Свої шляхи. Спочатку Він спілкувався з Адамом і Євою, давши їм заповіді, а коли вони не послухалися, проголосив прокляття. Він також запевнив їх і все людство в тому, що пошле Спасителя, щоб викупити нас від гріха.
Після вознесіння Еноха на небеса видається, що Божа присутність знову була «прихована». Але потім Він відкрився Ноєві, щоб урятувати його з родиною, а потім – Мойсеєві, надавши йому Закон для Свого народу. Господь чинив чудеса, аби підтвердити статус Мойсея як Свого пророка (Вихід 4:8) та звільнити ізраїльтян з Єгипту. Він знову творив чудеса у часи Ісуса Навина, щоб утвердити Ізраїль на обіцяній землі, а потім – за часів Іллі та Єлисея, аби засвідчити правдивість цих пророків і викорінити ідолопоклонство. У проміжках між моментами очевидного Божественного втручання минали покоління, які не бачили чудес або не чули Його голосу. Багато хто, напевно, також ставив собі питання: «Чому Бог прихований зараз? Чому ми не бачимо Його присутності?»
Прийшовши на землю після 400 років Господнього «мовчання», Ісус творив чудеса, аби довести, що Він – справді Син Божий, а також для зміцнення віри в Нього (Матвія 9:6; Івана 10:38). Після Свого чудесного воскресіння Він дозволив апостолам продовжувати творити чудеса для підтвердження того, що вони дійсно послані Ним, щоб люди повірили в Нього та прийняли Новий Завіт.
Існує кілька причин, чому після часів апостолів ми не чуємо Божий голос буквально та Його присутність не настільки очевидна. Як зазначалося вище, Господь уже промовляв. Його слова були точно записані та дивовижним чином передані нам через століття. Його прогресивне одкровення було завершене (Об'явлення 22:18). Тепер ми маємо повний канон Святого Письма, і нам не потрібні подальші чудеса для «підтвердження» Біблії. У Божому досконалому Слові є все, що нам потрібно «до навчання, до докору, до направи, до виховання в праведності» (2 Тимофію 3:16). Біблія цілком здатна умудряти нас «на спасіння вірою в Христа Ісуса» (2 Тимофію 3:15). Це – «слово пророче певніше [ніж чудеса]. І ви добре робите, що на нього вважаєте» (2 Петра 1:19). Нам більше нічого не потрібно, і ми не маємо шукати позабіблійних одкровень. Вони ставлять під сумнів силу Святого Письма, яке Бог оголосив достатнім.
Але хіба Святий Дух не говорить із нами? Так, Він – наш Утішитель у цьому світі (Івана 14:16). І Він може працювати із нашою совістю, щоб допомогти нам. Але важливо розуміти, що Дух зараз не дає нових одкровень. Радше Він звертається до нас через написане Боже Слово, що є «мечем духовним» (Ефесянам 6:17). Він часто нагадує нам конкретні вірші зі Святого Письма тоді, коли ми найбільше цього потребуємо (Івана 14:26); Він просвічує нас, щоб ми розуміли Слово, і дає нам можливість жити у згоді з ним. Проте ніхто не може сказати: «Дух відкрив мені новий факт про небо, якого немає в Біблії!». Це – додавання до Святого Письма і верх зухвалості.
Ще одна причина Божого «прихованого» стану сьогодні згадується пророком Авакумом: «а
праведний житиме вірою своєю» (Авакума 2:4). Господь не дає Своєму народові безперервний ланцюг чудесних ознак, і такого ніколи не було. Швидше Він очікує, що Його народ віритиме тому, що Він уже здійснив, щодня звертатиметься до Його Слова та житиме вірою, а не видіннями (Матвія 16:4; Івана 20:29; 2 Коринтянам 5:7).
Насамкінець, пам'ятаймо, що навіть у ті миті, коли здається, що Бог нічого не робить, – Він, як і завжди, є суверенним Володарем усього створіння; і Він діє постійно, здійснюючи Свій досконалий план. Одним із найкращих прикладів Божої «прихованої» діяльності є книга Естер, в якій про Нього жодного разу не згадується, але яка чітко демонструє Його всесильну руку в дії від початку до кінця.
English
Чому присутність Бога настільки очевидна в Біблії, але непомітна сьогодні?
