Запитання
Що означає Боже всезнання?
Відповідь
Всезнання визначається як «володіння довершеним знанням; цілковите знання про все». Аби бути суверенним владикою Свого творіння – видимого і невидимого – Бог має бути всезнаючим. Це всезнання не належить лише одній особі Трійці – Богу Отцю, Сину чи Святому Духу – всі вони володіють усезнанням.
Бог знає все (1 Івана 3:20). Він знає не тільки найменші подробиці з нашого життя, але й про все навколо нас. Він каже, що знає, навіть коли впаде горобець або ми втратимо одну волосину (Матвія 10:29-30). Бог знає не лише все, що відбуватиметься до кінця часів (Ісаї 46:9-10), але Він також знає наші думки, навіть перш ніж ми заговоримо (Псалом 138:4). Він знає наші серця з самого початку, Він навіть бачив нас в утробі матері (Псалом 138:1-3; 15-16). Соломон прекрасно висловлює цю істину, кажучи: «Адже Ти один знаєш серце всіх людських синів» (3 Царів 8:39; тут і далі – Четвертий сучасний переклад Українського Біблійного Товариства).
Незважаючи на те, що Син Божий прийняв подобу людини, принизив Себе та став подібним на раба (Филип’янам 2:7), у Новому Завіті добре cпостерігається Його всезнання. Перша молитва апостолів зі словами: «Ти, Господи, Який знаєш серця всіх» (Дії 1:24), передбачає всезнання Ісуса – необхідне, якщо Йому належить вислуховувати благання віруючих і клопотати за них, перебуваючи по правицю Бога. Під час земного життя Ісуса Його всезнання також було очевидним. У багатьох місцях Євангелія згадується, що Він знав думки Своїх слухачів (Матвія 9:4; 12:25; Марка 2:6-8; Луки 6:8). Він знав усе про життя людей ще до зустрічі з ними. Коли Він зустрів жінку, що набирала воду з криниці в Сихарі, то сказав їй: «П’ятьох чоловіків ти мала, і той, якого нині маєш, не є твоїм чоловіком» (Івана 4:18). Він також сказав Своїм учням, що їхній приятель Лазар помер, хоча вони перебували понад 40 кілометрів від його дому (Івана 11:11-15). Він наказав учням підготуватися до Вечері, описавши людину, яку вони мали зустріти та піти за нею (Марка 14:13-15). Можливо, найбільш вражаючим прикладом є те, що Він знав Натанаїла ще до зустрічі з ним – Він знав, яке в нього серце (Івана 1:47-48).
Ми чітко бачимо всезнання Ісуса на землі, але саме в цьому полягає парадокс. Ісус ставив питання, які могли свідчити про відсутність знань (хоча в цих питаннях, радше, була зацікавлена Його аудиторія, а не Він сам). Однак інший аспект щодо Його всезнання полягає в обмеженості людської природи, яку Він, Син Божий, прийняв. Ми читаємо, що Він як людина «набував мудрості, віку та благодаті» (Луки 2:52) і «навчився послуху через те, що постраждав» (Євреям 5:8). Ми також читаємо, що Він не знав, коли буде кінець світу (Матвія 24:34-36). Тому виникає питання, чому Син не знав цього, якщо Він знав усе інше? Замість того, щоб називати це виявленням людської обмеженості, ми повинні розглядати це як контрольований брак знань. Це був свідомий вияв смирення, щоби повною мірою розділити з нами нашу сутність (Филип’янам 2:6-11; Євреям 2:17) і стати другим Адамом.
Зрештою, немає нічого надто складного для всезнаючого Бога, і саме на підставі нашої віри в такого Бога ми можемо бути впевнені в Ньому, знаючи, що Він обіцяє ніколи не підвести нас, поки ми залишаємося з Ним. Він знав нас від початку вічності, ще до створення. Бог знав тебе і мене, знав, де ми з’явимося у відліку часу і з ким будемо взаємодіяти. Він навіть передбачив наш гріх зі всією його потворністю, проте, з любові відмітив нас Своєю печаткою та обрав нас для цієї любові в Ісусі Христі (Ефесянам 1:3-6). Ми побачимо Його перед собою, але наше знання про Нього ніколи не буде повним. Наше захоплення, любов і хвала до Нього триватимуть протягом усіх тисячоліть, коли ми будемо грітися під променями Його небесної любові, навчаючись і щораз більше цінуючи нашого всезнаючого Бога.
English
Що означає Боже всезнання?