Євангеліє від Луки
Автор: Євангеліє від Луки не називає свого автора. Проте з текстів у Луки 1:1–4 та Дії 1:1–3 очевидно те, що ці книги написав один і той же автор, адресуючи їх «високоповажному Теофілу», можливо, римському вельможі. Згідно з переданнями перших днів Церкви, ці дві книги написав Лука, лікар і близький спільник апостола Павла (Колосянам 4:14, 2 Тимофію 4:11). Це робить Луку єдиним язичником, який є автором книги Святого Письма.Дата написання: Євангеліє від Луки найімовірніше було написане між 58 і 65 рр. н.е.
Мета написання: Як і в двох інших синоптичних Євангеліях – від Матвія та Марка – метою цієї книги є одкровення Господа Ісуса Христа й усе, що Він «почав робити й навчати, аж до того дня, коли… Він вознісся» (Дії 1:1–2). Євангеліє від Луки унікальне тим, що він написав його «дослідивши пильно все від початку... за порядком» (Луки 1:3). Відповідно до свого медичного способу мислення, Лука часто розкриває подробиці, пропущені в інших Євангеліях. Розповідь Луки про життя Великого Цілителя підкреслює Його служіння та посвячення язичникам, самаритянам, жінкам, дітям, збирачам податків, грішникам та іншим людям, які вважалися другосортними в Ізраїлі.
Ключові вірші: Луки 2:4–7: «Пішов і Йосиф з Галилеї, з міста Назарета, до Юдеї, до міста Давидового, що зветься Вифлеємом, – бо був він з дому та з роду Давидового, – записатися з Марією, зарученою з ним жінкою, яка була вагітна. І сталося ж так, що коли вони були там, сповнилися дні, щоб їй народити. І вона народила свого Первістка – Сина, сповила Його й поклала в яслах, оскільки в гостиниці не було для них місця» (тут і далі – сучасний переклад Українського Біблійного Товариства).
Луки 3:16: «Іван відповідав усім, кажучи: Я хрещу вас водою, але йде дужчий від мене, Якому я не гідний розв’язати ремінців Його взуття; Він буде хрестити вас Духом Святим і вогнем».
Луки 4:18–19, 21: «Дух Господній на Мені, бо Він помазав Мене благовістити убогим, послав Мене зціляти розбитих серцем, проповідувати полоненим визволення, сліпим – прозріння, і пригноблених відпустити на волю; звіщати рік Господнього помилування!». «…Сьогодні, коли ви чуєте, виконалося це Писання».
Луки 18:31–32: «Узявши дванадцятьох, Він промовив до них: Ось ідемо в Єрусалим, і збудеться все, написане пророками про Сина Людського, бо Він буде виданий язичникам, буде висміяний, зневажений, опльований».
Луки 23:33–34: «І коли прийшли на місце, яке зветься Череповище, тут розіп’яли Його й злочинців – одного праворуч, а другого – ліворуч. Ісус говорив: Отче, прости їм, бо вони не знають, що роблять! А ті, які ділили Його одяг, кидали жереб».
Луки 24:1–3: «Першого ж дня тижня дуже рано вони і ще дехто з ними прийшли до гробу, несучи пахощі, які приготували. Та вони виявили, що камінь відвалений від гробниці, а ввійшовши, не знайшли тіла Господа Ісуса».
Коротке резюме: Назване однією з найкращих книг Біблії, Євангеліє від Луки починається розповіддю про батьків Ісуса, про народження Його двоюрідного брата – Івана Хрестителя, Марію та подорож Йосипа до Вифлеєму, де Ісус народився в яслах, а також генеалогією Христа з боку Марії. Громадське служіння Ісуса показує Його досконале співчуття та прощення через розповіді про блудного сина, про багача й Лазаря та про милосердного самаритянина. Хоча багато хто повірив у цю неупереджену любов, багато інших – особливо релігійні лідери – засумнівалися у твердженнях Ісуса та протистояли Йому. Послідовникам Христа вказано враховувати ціну учнівства, адже вороги Христа прагнули Його смерті на хресті. Зрештою, Ісус був виданий, катований, засуджений та розп’ятий. Але могила не змогла втримати Його! Христове воскресіння гарантує продовження Його служіння пошуку та спасіння загублених.
Зв’язки: Будучи колишнім язичником, Лука відносно мало посилається на Старий Завіт порівняно з Євангелієм від Матвія – більшість старозавітних посилань припадають на слова самого Ісуса. Ісус використовував Старий Завіт для захисту від нападів сатани, відповідаючи йому «написано» (Луки 4:1–13); для визначення Себе обіцяним Месією (4:17–21), для нагадування фарисеям про їхню нездатність дотримуватися закону та потребу в Спасителі (10:25–28; 18:18–27), а також щоб продемонструвати їхню неосвіченість, коли вони намагалися заманити Його в пастку та обдурити (розділ 20).
Практичне застосування: Лука зображає прекрасний образ нашого милосердного Спасителя. Бідні й нужденні були однією з головних цілей служіння Христа. Ізраїль за часів Ісуса був суспільством, значною мірою розділеним на класи. Слабкі й принижені були буквально безсилі покращити своє становище в житті, тому вони були особливо сприйнятливими до звістки «Наблизилося до вас Боже Царство!» (Луки 10:9). Цю звістку ми маємо повідомити оточуючим нас людям, які відчайдушно потребують її. Економічна заможність певних країн не означає, що в них немає духовно нужденних людей – можливо, що і навпаки. Християни повинні наслідувати приклад Ісуса Христа та звіщати радісну звістку про спасіння духовно бідним і нужденним. Царство Боже знаходиться поруч, і час спливає з кожним днем.
English
Євангеліє від Луки
