Запитання
Як мені зробити Ісуса Господом свого життя?
Відповідь
Ключ – у розумінні того, що Ісус уже є Господом вашого життя. Ми не робимо Його Господом – Він є Господом. Що нам необхідно зробити, то це підкоритися Його пануванню. Саме так ми маємо реагувати на панування Ісуса – підкорятися. Це означає поступатися волі та контролю когось іншого, а стосовно християн це означає поступатися волі та контролю Ісуса Христа. Це означає, що коли Святе Письмо велить віруючим любити одне одного (Івана 5:17), то нам слід це виконувати. Це також означає, що коли Біблія каже, що ми не маємо чинити перелюб або красти (Вихід 20:14-15), то цього робити не можна. Слід зазначити, що покора або послух заповідям Божим стосується нашого зростання як християн, а не того, як ми стаємо ними. Люди стають християнами лише завдяки вірі у Христа, окремо від учинків (Ефесянам 2:8-9).
Ми маємо розуміти, що цілковитого послуху не можна досягнути за допомогою простого бажання або сили нашого внутрішнього єства. Це не станеться просто через те, що ми «вирішили» так зробити. Справа в тому, що без впливу та підтримки Святого Духа навіть віруючі є схильними до гріховного поводження і думок. Аби бути слухняними, нам слід покладатися на Його силу (Івана 14:16-17). Це вже є актом послуху, оскільки в посланні до Ефесян 5:18 нам вказано наповнюватися Духом. Це не означає, що віруючий отримує більше Духа, а швидше те, що Дух здобуває більше контролю над віруючим – у цьому й полягає ідея покори. Сповнюватися Духом означає бути під Його контролем. На практиці це відбувається, коли віруючий позитивно реагує на керівництво Святого Духа. Ви не обов'язково відчуватимете, як Він веде вас до християнського служіння. Радше це стосується наших повсякденних рішень, наприклад, щодо вияву доброти до людини, яка погано ставилася до нас (Римлянам 12:17); щирості в спілкуванні з іншими (Ефесянам 4:25); чесності у своїх учинках (Ефесянам 4:28) або проведення часу в молитві та вивченні Божого Слова (2 Тимофію 2:15). Це – лише декілька прикладів повсякденних рішень, які демонструють покору Христові.
Також важливо зазначити – навіть якщо нам не вдається виявляти покору, то Бог передбачив і це, дозволяючи нам перебувати у спілкуванні з Ним. У 1 Івана 1:9 сказано: «Коли ми свої гріхи визнаємо, то Він вірний та праведний, щоб гріхи нам простити, та очистити нас від неправди всілякої». Навіть це є складовою покори та послуху – сповідувати свої гріхи Господу, щоб зберігати стосунки з Ним. Пам'ятайте – коли ми стикаємося з важкими рішеннями, перше, що нам слід робити, – це молитися, просячи Його допомогти нам обрати вірне рішення і дотримуватися того, що ми вже знаємо з Його Слова.
Якщо підсумувати ідею панування Христа, то вона складається не з одноразової дії послуху, а швидше вимірюється сумою нашого послуху. Цього неможливо досягти власними силами, а лише за допомогою сили, дарованої нам Святим Духом, Який перебуває в нас. Ми стаємо сильнішими тільки тоді, коли покладаємося на Нього (2 Коринтянам 12:10).
English
Як мені зробити Ісуса Господом свого життя?
