Запитання
Чого ми можемо навчитися з того, що Біблія говорить про Ісуса та жінок?
Відповідь
У часи, коли жінок вважали людьми другого сорту, Ісус зруйнував упередження і підняв статус жінки до небувалих висот. Це вирівнювання цінностей продовжили Його апостоли. Петро попереджав чоловіків, що якщо вони не будуть ставитися до своїх дружин з повагою, визнаючи, що жінки є співспадкоємицями з ними в усьому, що Бог обіцяв, то їхні молитви будуть утруднені (1 Петра 3:7). Павло писав: "Немає юдея, ні грека; немає ані раба, ані вільного; немає чоловічого роду, ні жіночого, бо в Ісусі Христі ви всі – одно" (Гал. 3:28, УБТ). Апостоли не дізналися про цінність жінки зі своєї культури. Вони навчилися цього від свого Вчителя, Ісуса. А Ісус ставився до жінок з такою ж любов'ю і повагою, з якою ставився до чоловіків.
Ісус підносив жінок ще до того, як народився на світ. У Божому Божественному плані Він обрав жінку, щоб розпочати Свій процес спасіння людства. Бог послав Свого ангела Гавриїла до молодої жінки в місті Назареті з доброю звісткою про те, що вона стане матір'ю Божого Сина (Луки 1:26-38). Першими словами Гавриїла, які він сказав Марії, були: "Радій , сповнена благодаті! Господь з тобою". Першою, кому Бог відкрив найважливішу звістку, яку коли-небудь отримував світ - довгоочікуваний Месія вже в дорозі, - була жінка.
Коли Ісусу було лише вісім днів від народження, Святий Дух відкрив Його особу жінці на ім’я Анна (Луки 2:36-38). Отже, ще до того, як Ісус став достатньо дорослим, щоб заявити про свою цінність, Бог Отець вже працював, відкриваючи Своє серце Своїм вірним дочкам. Коли Ісус розпочав Своє земне служіння, жінки стікалися до Нього, щоб послухати Його вчення, а деякі навіть підтримували Його фінансово (Матвія 27:55; Марка 15:41; Луки 8:2-3).
Що було в цьому Вчителі такого, що приваблювало і чоловіків, і жінок? Ісус був абсолютно без упереджень. Він любив кожну людину, незалежно від раси, етнічної приналежності, професії, походження чи статі. Він ставився до них однаково і серед Його найближчих друзів було кілька жінок (Луки 10:38-39; 24:10; Івана 11:5). Той факт, що в Біблії жінки називаються по імені, є важливим. У культурі, де жінки не могли володіти власністю або свідчити в суді, думка жінки або її присутність на якійсь події не варта була навіть згадки. Новий Завіт руйнує ці соціальні норми, включаючи імена багатьох жінок і конкретні ролі, які вони відігравали в поширенні Божого Царства.
Ісус зламав ще більше культурних бар'єрів, коли пішов в обхід через Самарію. Там Він зустрівся з аморальною жінкою (Івана 4:4-26). Того факту, що вона була самарянкою, було достатньо, щоб заборонити їй будь-яку розмову з поважаючим себе євреєм, але, що ще більше погіршувало ситуацію в очах учнів, вона була жінкою (вірш 27). На їхніх очах їхній Учитель змінив цю жінку і через неї вплинув на ціле місто Своєю вісткою надії та відкуплення (вірші 39-41).
Іншим разом юдейські вожді привели перед Ісусом аморальну жінку, сподіваючись заманити Його в пастку (Івана 8:2-11). Вони вимагали, щоб Ісус висловив Свою думку про покарання, яке вона повинна отримати за перелюб. Вони вважали це легкою перемогою, оскільки закон вимагав смертної кари (Левит 20:10; Второзаконня 22:22). Якби Ісус став на бік жінки, Він би заперечив закон. Якби ж Він став на бік її обвинувачів, то заперечив би все, чого коли-небудь навчав про прощення (див. Марка 2:15-17). Так чи інакше, вони вирішили, що загнали Ісуса в кут. Ісус перевернув все догори дригом і розправився з їхньою самоправедністю, змусивши їх спочатку перевірити власне життя: "Хто з вас без гріха, нехай перший кине в неї камінь!", - сказав Він (Івана 8:7). І в цьому випадку Ісус знову використав приклад жінки, щоб дати важливий урок про рівність в Божих очах. Ми всі грішні, чоловіки і жінки. Ніхто з нас не має права виносити остаточний вирок іншому, приховуючи свої власні подібні вчинки (див. Римлянам 2:1-3).
Жінки останніми залишили місце розп'яття Ісуса і першими прийшли до порожнього гробу (Матвія 27:61; 28:1), що вказує на те, що перетворююча сила Ісуса дала жінкам мужність і відвагу відкрито слідувати за Ним. Як дивовижний прояв жіночої віри і Божого схвалення, ці жінки стали першими у світі свідками воскресіння (Матвія 28:8).
У всіх Своїх стосунках з жінками Ісус ставився до них з гідністю, співчуттям і повагою. Цим Він протистояв панівним тоді уявленням про жінок та їхнє місце в суспільстві. Коли Ісус закликає чоловіка чи жінку йти за Ним, Він перетворює їх на нові створіння (2 Коринтян 5:17). Старі упередження і стереотипи більше не визначають нас. Християни об'єднані одним Духом (Ефесян 4:5), і ми повинні сприймати одне одного як братів і сестер у Божій родині. Бог ніколи не робить вигляд, що чоловіки і жінки однакові, але життя Ісуса показало, що Він цінує обох однаково. Обидві статі роблять унікальний внесок у сім'ю та церкву, і обидві повинні працювати разом задля загального блага.
English
Чого ми можемо навчитися з того, що Біблія говорить про Ісуса та жінок?
