Запитання
Яке значення має помазання Ісуса жінкою з дорогими парфумами?
Відповідь
У всіх чотирьох Євангеліях розповідається про те, як Ісуса помазала жінка з дорогими парфумами (Матвія 26:6-13; Марка 14:3-9; Луки 7:36-50; Івана 12:1-8). Матвій і Марк розповідають про ту саму подію, але не називають імені жінки; Лука розповідає про іншу жінку, також анонімну, в більш ранньому випадку; і ще в одному випадку жінка в Євангелії від Івана ідентифікується як Марія з Витанії (Івана 11:2), сестра Марти і Лазаря. Щоб зрозуміти значення помазання Ісуса в цих трьох випадках, ми розглянемо кожну розповідь окремо, а потім порівняємо і зіставимо їх на завершення.
Помазання Ісуса в Євангелії від Матвія відбувається за два дні до Пасхи в містечку Витанія в домі Симона прокаженого: "І ось, коли Ісус був у Витанії, в домі Симона прокаженого, до нього підійшла жінка, яка мала алебастрову посудину з дорогоцінним миром, і, коли Він сидів, вилила Йому на голову" (Матвія 26:6-7, УБТ).
Матвій зосереджується на помазанні Ісуса як на повчальному епізоді для учнів, які реагують з гнівом через марнотратство жінки. Але Ісус захищає її, кажучи: "Вона зробила Мені добре діло" (Матвія 26:10). Христос пояснює, що миропомазання - це підготовка Його тіла до поховання, а вчинок жінки назавжди залишиться в пам'яті всюди, де проповідується Блага Звістка.
Марк розповідає ту ж історію у схожих термінах: невідома жінка з алебастровою скринькою перериває трапезу в домі прокаженого Симона, щоб намастити голову Ісуса дорогими парфумами. Знову ж таки, критики жінки описують її подарунок як надмірний, скаржачись, що його можна було б продати більш ніж за річну зарплату (Мк. 14:5). Але Ісус приймає дар жінки як безкорисливий акт любові та відданості - належний спосіб вшанування Месії. Ісус відкриває, що Він не буде з ними довго, що натякає на Його близьку смерть і поховання.
І Матвій, і Марк підкреслюють пророче значення помазання Ісуса, натякаючи на Його смерть і поховання. Тут також може бути натяк на царство Ісуса, оскільки в Старому Завіті помазання голови часто асоціювалося з посвяченням царів (1 Самуїла 9:15-10:1; 16:12-13; 1 Царів 1:38-40).
У розповіді Луки про схожий, але відмінний випадок, Ісус використовує нагоду помазання, щоб розповісти притчу про прощення (Лк. 7:39-50). Приблизно за рік до Своєї смерті Ісус обідав у домі фарисея Симона, який зарозуміло знехтував традиційною повагою та гостинністю до свого гостя, а грішна жінка намастила Ісусові ноги, виливаючи на Нього свою любов і вдячність.
В Євангелії від Івана сестра Лазаря Марія є жінкою, яка намащує Ісуса дорогими парфумами під час вечері у Витанії. Історія схожа на ті, що описані в інших Євангеліях, хоча це помазання відбувається за шість днів до Пасхи, а учнем, який обурюється через "марнотратство”, названо Юду. З цієї нагоди "Марія, взявши літру мира зі справжнього дорогоцінного нарду, помазала Ісусові ноги й своїм волоссям обтерла їх" (Івана 12:3). Ісус захищає Марію від критики Юди, вказуючи на унікальну можливість, яку мала Марія: "бідних ви завжди з собою маєте, Мене ж – не завжди маєте" (Івана 12:8).
Помазання Марії знову вказує на те, що Христос є Месією-Царем, але воно також вказує на Його смиренне становище Царя-Слуги. Коли Марія помазує ноги Ісуса, а потім витирає їх своїм волоссям, вона пророкує дії Ісуса на майбутній Тайній Вечері, коли Господь омиє ноги учням і навчить їх любити один одного через жертовне, смиренне служіння (Ів. 13:1-20).
У кожній розповіді жінка виливає дорогоцінні і дорогі парфуми в екстравагантному акті поклоніння. Три жінки, які помазали Ісуса, визнали неперевершену цінність Христа і висловили свою вдячність з беззастережною любов'ю і відданістю. Два помазання Ісуса відбуваються протягом тижня Пасхи і пов'язані з Його неминучою смертю і похованням. Перше помазання, за розповіддю Луки, припадає на середину служіння Ісуса в Галілеї і дає інший урок прощення і любові.
У кожному випадку дії жінки свідчать про більше, ніж вона сама знає. Але, хоча вона, можливо, не до кінця усвідомлює месіанське значення свого помазання, кожна жінка цінувала Христа більше, ніж будь-хто інший за столом.
Ісус Христос - помазаник Божий, Месія. Слово "Месія" походить безпосередньо від єврейського слова "помазаник". Христос походить від грецького слова "христос", що також означає "помазаник". Таким чином, Христос є грецьким еквівалентом Месії. Коли Ісус приймає Святого Духа під час хрещення, Він "помазується" Богом, готуючись до Свого подвигу (Луки 3:22; пор. Дії 10:38; Луки 4:18). Тричі Ісус був помазаний пахучим миром у Своїй діяльності як Спаситель, Цар Небесний, який готувався померти, щоб врятувати Свій народ.
English
Яке значення має помазання Ісуса жінкою з дорогими парфумами?
