Запитання
Що Біблія вчить про Ісуса як суддю?
Відповідь
Ісус пояснює, як Отець дав Йому владу судити. В Ів. 5:22-23 Він говорить: “Оскільки Отець не судить нікого, але весь суд передав Синові, щоб усі шанували Сина, як шанують Отця. Хто не шанує Сина, той не шанує і Отця, Який Його послав" (УБТ). Так, Ісус прийшов у світ, щоб спасти тих, хто довірився Йому (Івана 3:16), але Його прихід також приніс і суд (Івана 9:39). Своєю смертю і воскресінням Ісус приніс суд сатані (Івана 12:31-33). Крім того, невіруючі в кінцевому підсумку будуть засуджені Господом Ісусом.
Ісус буде діяти як суддя над віруючими і невіруючими. На престолі Христа Він судитиме справи віруючих після спасіння, щоб визначити нагороду або втрату нагороди (1 Коринтян 4:5; 2 Коринтян 5:10). Цей суд не має нічого спільного зі спасінням, оскільки вічна доля віруючих забезпечена в Ісусі (Ефесян 1:13-14). Навпаки, віруючі отримають нагороду відповідно до того, наскільки вірно вони служили Христу (Луки 19:12-27; 1 Коринтян 3:12-15). На противагу цьому, невіруючі будуть судимі Христом на Великому суді на білому престолі (Об'явлення 20:11-15). Знову ж таки, цей суд не має нічого спільного з їхньою вічною долею - на той момент невіруючі вже вирішили свою долю, відкинувши Ісуса. Великий суд на білому престолі визначає суворість покарання невіруючих на основі того, що вони зробили за життя (Об'явлення 20:12). Примітно, що всі люди на цьому суді будуть кинуті в озеро вогняне, тому що їхніх імен не було знайдено в книзі життя, а це означає, що вони відкинули дар спасіння Христа (Об'явлення 20:15).
Ще один суд, на якому головуватиме Ісус, називається "Суд над вівцями та козлами" або "Суд над народами" (Матвія 25:31-46). Деякі тлумачі прирівнюють цей суд до Великого суду на Білому престолі, але між ними є багато суттєвих відмінностей, головна з яких полягає в тому, що цей суд ґрунтується на тому, як люди ставилися до "братів" Ісуса, тобто до народу Ізраїлю (Матвія 25:40). З огляду на те, що він відбудеться після другого пришестя Ісуса, суд над вівцями і козлами, швидше за все, визначить земну долю тих, хто буде живий під час Другого пришестя Христа (Матвія 25:1-30). Під час цього суду Ісус відокремить "овець" від "козлів". Вівці - це віруючі, які засвідчили свою віру, допомагаючи єврейському народові під час скорботи; козли - невіруючі, які зобразили свою невіру, не допомагаючи євреям під час скорботи (Матвія 25:33-36, 41-43). Ті, хто відкинув Христа і став на бік звіра під час скорботи, "підуть ті на вічне покарання, а праведники – на життя вічне" (Матвія 25:46).
Оскільки Ісус є одночасно Богом і людиною, Він є досконалим суддею людства. Його суд буде чесним, бездоганно справедливим і не підлягатиме оскарженню (Дії 17:31). Він не схожий на грішних людських правителів, які часом судять несправедливо і прагнуть виконати свої власні плани. Натомість Ісус стверджує: "Не можу Я Сам від Себе робити нічого. Як Я чую, так і суджу, і Мій суд справедливий, бо не шукаю Своєї волі, але волі Того, Хто Мене послав, – Отця" (Івана 5:30). Ми можемо бути впевнені, що Ісус є справедливим суддею і чинитиме суд згідно зі Своєю мудрістю і праведністю (Ісаї 11:3-4; Івана 8:15-16; Об'явлення 19:11). Син Божий перетворить світ, повний несправедливості, на місце миру і безпеки. Більше не будуть винні виходити на волю, більше не будуть страждати невинні: "Він виявить твою праведність, наче світло, і твою справедливість, наче полудень" (Псалом 37:6).
English
Що Біблія вчить про Ісуса як суддю?
