Запитання
Чи є зображення Ісуса у фільмах порушенням другої заповіді?
Відповідь
Численні фільми і телевізійні програми зображують Ісуса. Ці зображення на плівці не завжди точні. Насправді, деякі з них свідомо богозневажливі. Інші здаються позитивними, доброзичливими спробами щиро представити Христа і Його земне життя. Чи є ці зображення біблійними? Чи дозволені вони? Очевидно, що образливі, розбещені версії Ісуса є гріховними. Деякі християни стверджують, що будь-яке зображення Ісуса на плівці порушує другу заповідь, яка говорить: "Не робитимеш собі жодного ідола ні будь-якої подоби того, що на небі вгорі, чи на землі внизу, чи у водах під землею" (Вихід 20:4, УБТ). Однак закон, про який йде мова, забороняє власне ідолопоклонство і зображення, призначені для неналежного поклоніння (Вих. 20:5). Він не засуджує будь-яку форму візуальної репрезентації.
Ключовим терміном у другій заповіді є єврейський корінь “pecel”. Відомо, що він перекладається як "викарбуване зображення". Однак “pecel” стосується об'єкта, спеціально призначеного для поклоніння: ідола (Вихід 20:4). Інші різьблення, наприклад, згадані в 1 Царів 6, використовують інші єврейські терміни. Друга заповідь продовжує говорити про поклоніння і поклоніння цим забороненим предметам (Вих. 20:5). Коли термін, що зустрічається в Десяти Заповідях, з'являється в інших місцях Біблії, він завжди пов'язаний з ідолопоклонством і неправильним поклонінням (наприклад, Псалом 97:7; Ісая 42:17; Авакум 2:18).
У повному тексті заповіді йдеться про зображення будь-чого - духовного чи фізичного, що використовується для поклоніння. Якби вона забороняла всі можливі зображення Ісуса, то забороняла б зображення будь-чого з будь-якої причини. Коли об'єкт не є центром молитов, жертвоприношень, поклоніння чи інших духовних практик, він не є ідолом. Звичайно, предмет може стати ідолом, навіть якщо він не був зроблений з таким наміром (2 Царів 18:4). Але прикраси Соломонового храму (1 Царів 6:29, 32) і фігурки, розміщені на ковчезі заповіту (Вихід 25:18), не були забороненими предметами. Це означає, що друга заповідь не забороняє всі художні зображення Ісуса.
Однак зображення Ісуса на екрані викликає занепокоєння. Кіно і телебачення привертають нашу увагу і здійснюють потужний вплив. Без належної уваги деталі в таких медіа стають припущеннями, які стають традиціями, які стають догмами. Багато сучасних очікувань щодо Ісуса ґрунтуються на Його зображенні у творах мистецтва. Деякі з них настільки вкорінені, що люди можуть обурюватися, коли Ісус зображується не в стереотипному образі. У сучасному контексті можна піддатися спокусі ототожнити певного персонажа в уяві з "справжнім Ісусом". Це викликає дискомфорт у деяких віруючих, навіть якщо вони самі не відчувають такого бажання. Якщо або коли екранний Ісус діє всупереч тому, як діяв би справжній Христос, це відкриває простір для фальшивої віри і непорозумінь.
Тим не менш, хибні уявлення можливі і через інші засоби, окрім кінематографа. Ісус також може бути спотворений у друкованих виданнях, статичному мистецтві і, звичайно, у проповідях і розмовах (Гал. 1:6). Біблія не забороняє всі художні зображення Ісуса. Оскільки Біблія містить лише обмежену кількість подробиць про Його повне, повністю людське життя (Івана 21:25), ми можемо вільно використовувати “побожну уяву" для спекуляцій. Фільми з акторами, які зображують Христа, самі по собі не є гріховними. Конкретний екземпляр може бути глибоко, богозневажливо неправильним, але в таких випадках гріх полягає в богозневазі, а не в самому зображенні.
English
Чи є зображення Ісуса у фільмах порушенням другої заповіді?
