Запитання
Чи є зображення Ісуса ідолопоклонством?
Відповідь
Коли Бог уперше дав Свій Закон людству, Він почав із твердження про те, ким Він є: «Я – Господь, Бог твій, що вивів тебе з єгипетського краю з дому рабства» (Вихід 20:2), попереджаючи, що Ізраїль не повинен був мати інших богів, окрім Нього. Після цього Він продовжив, заборонивши створення будь-якого зображення чого-небудь, «що на небі вгорі, і що на землі долі, і що в воді під землею» (Вихід 20:4), із метою поклоніння. В історії єврейського народу показово, що вони порушували цю заповідь більше за будь-які інші. Знову й знову вони робили ідолів, які представляли інших богів, та поклонялись їм; починаючи зі створення золотого теля у той самий момент, коли Господь давав Мойсеєві Десять Заповідей (Вихід 32)! Ідолопоклонство не лише відвернуло ізраїльтян від істинного і живого Бога, а й призвело до багатьох інших гріхів, включаючи храмову проституцію, оргії та навіть жертвоприношення дітей.
Безумовно, просте зображення Ісуса, яке є в домі чи церкві, не означає, що люди практикують ідолопоклонство. Проте якщо зображення Христа або розп'яття стало об'єктом поклоніння, тоді той, хто поклоняється, чинить гріх. Водночас у Новому Завіті ми не знаходимо заборони християнам зображати Ісуса. Таке зображення може бути нагадуванням про молитву, про зосередження уваги на Господі або про слідування за Христом. Але віруючі мають знати, що Бог не може бути переведений у двовимірний образ і що з молитвою чи поклонінням не слід звертатися до картини. Картина ніколи не буде досконалим зображенням Бога та не зможе точно відобразити Його славу. І звичайно ж, навіть найпрекрасніше зображення Ісуса Христа – ніщо інше, ніж уявлення якогось художника про те, як виглядав Господь.
У будь-якому разі ми не знаємо, як виглядав Ісус. Якби деталі Його фізичної зовнішності були важливими для нас, то Матвій, Петро й Іван, так само, як і власні брати Христа, Яків та Юда, безперечно передали би нам Його точний опис. Але ці автори Нового Завіту не повідомляють жодних подробиць про фізичні характеристики Христа. Ми залишаємося лише зі своєю уявою.
Звичайно ж, нам не потрібна картина для демонстрації природи нашого Господа і Спасителя. Достатньо лише поглянути на Його творіння, про що нагадує Псалом 18:2-3: «Небо звіщає про Божую славу, а про чин Його рук розказує небозвід. Оповіщує день дневі слово, а ніч ночі показує думку». Крім того, саме наше життя та свідчення – викуплених Господом, освячених і виправданих Його кров'ю, пролитою на хресті, – завжди має нагадувати про Нього.
Біблія, Боже Слово, також сповнена нефізичних описів Христа, що захоплюють нашу уяву й душу. Він – «Світло» світу (Івана 1:5); хліб життя (Івана 6:32-33); жива вода, що втамовує спрагу наших душ (Івана 4:14); Первосвященик «у Божих справах, для вблагання за гріхи людей» (Євреям 2:17); Добрий Пастир, що «кладе життя власне за вівці» Свої (Івана 10:11, 14); досконалий Агнець Божий (Об'явлення 13:8); Начальник і Виконавець нашої віри (Євреям 12:2); «дорога, і правда, і життя» (Івана 14:6), і видимий «образ невидимого Бога» (Колосянам 1:15). Такий Спаситель набагато прекрасніший за будь-яку картину, що висить на стіні.
У своїй книзі «Золота мотузка» (англ. «Gold Cord») місіонерка Емі Кармайкл розповідає про індійську дівчинку Пріну, що стала християнкою і жила в місіонерському притулку. Пріна ніколи не бачила зображень Ісуса; натомість міс Кармайкл молилася, щоб Святий Дух відкрив Його кожній із дівчаток: «Хто, крім Бога, може показати Бога?». Одного разу Пріна отримала посилку з-за кордону. Вона із цікавістю відкрила її та дістала картину Христа. Дівчинка невинно спитала, хто це, а коли їй сказали, що це – Ісус, то вона розплакалася. «Що трапилося?» – запитали в неї. – «Чому ти плачеш?». Відповідь маленької Пріни чудово пояснила все: «Я думала, що Він набагато красивіший» (с. 151).
English
Чи є зображення Ісуса ідолопоклонством?
