Запитання
Що означає, що Ісус є Царем нам царями і Господом володарів?
Відповідь
Словосполучення "Цар над царями” вживається в Писанні шість разів. Один раз цей титул застосовується до Бога Отця (1 Тимофія 6:15), і двічі - до Господа Ісуса (Об'явлення 17:14; 19:16). Інші три (Ездри 7:12; Єзекіїля 26:7; Даниїла 2:37) стосуються або Артаксеркса, або Навуходоносора, царів, які використовували цю фразу, щоб висловити свій абсолютний суверенітет над відповідними царствами (Персією та Вавилоном). Словосполучення “Владика владик” вживається в Писанні двічі і відноситься до Бога Отця (Второзаконня 10:17; Псалом 136:3).
В Об'явленні 19:16 Ісус отримує повний титул "Цар над царями і Господь над володарями” (в Об'явленні 17:14 він змінюється на "Господь володарів і Цар царів”). Цей титул вказує на Того, Хто має владу здійснювати абсолютне панування над усім Своїм царством. У випадку Господа Ісуса це царство - все творіння. У видінні Івана Ісус повертається, щоб судити світ і встановити Своє земне царство, як Він передбачив у Марка 13:26.
Коли Ісуса називають "Царем нам царями і Господом володарів", це означає, що врешті-решт всі інші правителі будуть переможені, і тільки Він один буде царювати як Цар і Господь всієї землі. Немає жодної сили, жодного царя, жодного володаря, який міг би протистояти Йому і перемогти. У Святому Письмі є безліч посилань на це абсолютне правління Ісуса і Його перевагу над іншими правителями. Ось лише деякі з них: Ісая 40:23-24 говорить, що Господь “у ніщо перетворює володарів“ (УБТ) і робить земних суддів “марнотою”. Лише подих Господній понесе їх, “як полову”. У видінні Даниїла 7:13-14 йдеться про Того, Кого Даниїл називає “Стародавнім днями” - Бога-Отця, Який дає вічне панування над усіма людьми, народами і мовами “ніби Людському Синові” - Богові-Синові. У Новому Завіті ми краще бачимо Того, про Кого йдеться в цих уривках. Автор послання до Євреїв говорить про Господа Ісуса: "Він, будучи сяйвом слави та образом Його сутності, утримуючи все словом Своєї сили" (Євр. 1:3). У наступному вірші йдеться про те, що Ісус значно вищий за ангелів. Очевидно, що Його панування над творінням є абсолютним.
Павло наголошує на тому, що Ісус був принижений у Своєму земному служінні, і що Його приниження приведе до прославлення. У Посланні до Филип'ян 2:5-11 Павло обговорює ступінь, до якого Ісус пішов, щоб відкупити грішників; досконалий послух Ісуса є причиною того, що "Бог надзвичайно звеличив Його та дав Йому Ім’я, яке вище всякого іншого імені, аби перед Ім’ям Ісуса поклонилося кожне коліно – і піднебесних, і земних, і підземних; і щоб кожною мовою для слави Бога Отця було визнано, що Ісус Христос – це Господь" (в. 9-11). Стражденний Слуга стає Царем царів (див. Ісаї 53:10-12).
Нарешті, в книзі Об'явлення ми бачимо, як Царство Ісуса стає явним. У 5 розділі Агнець (Ісус) - єдиний у всьому творінні, визнаний гідним розгорнути сувій, що містить Божі суди (вірші 2-5). У 11-му розділі ми чуємо голоси на небі, які проголошують, що Царство світу стало Царством Христа і що Він буде царювати на віки віків (в. 15). У 12-му розділі ми читаємо, що влада Христа - це те, що змушує сатану бути скинутим на землю (вірші 9-10). В Об'явленні 17:12-14 Агнець перемагає всіх, хто виступив проти Нього, і Іван підкреслює, що Він перемагає, тому що є Царем царів і Господом володарів. Нарешті, в 19-му розділі ми читаємо про тріумфальний прихід Ісуса, щоб вразити народи і переступити через чашу гніву Божого, маючи на це владу, бо Він є Царем царів і Господом володарів (вірші 11-16).
По суті, ідея Ісуса як Царя царів і Господа володарів означає, що немає вищої влади. Його панування над усім є абсолютним і непорушним. Бог воскресив Його з мертвих і поставив над усім, "вище від усякого начальства, влади, сили, панування і всякого імені, яким іменують не тільки в теперішньому віці, але й у майбутньому. І Він усе підкорив під Його ноги і поставив Його над усім – як Голову Церкви, яка є Його тілом, повнотою Того, Хто наповняє все в усьому!" (Ефесян 1:21-23).
English
Що означає, що Ісус є Царем нам царями і Господом володарів?
