Запитання
Що таке шляхетний вісімковий шлях?
Відповідь
Шляхетний вісімковий шлях – основа буддійської практики. Вісім концепцій, що містяться в ньому, охоплюють настанови, яких буддисти прагнуть дотримуватися, виконуючи чотири шляхетні істини. Ці вісім концепцій поділяються на три основні категорії: мудрість, поведінка й зосередження. Згідно з чотирма шляхетними істинами, все життя – це страждання, викликані бажанням непостійних речей, а оскільки все є непостійним – навіть власне «я» – то єдиний спосіб припинити страждання полягає в тому, аби позбутися всіх бажань. Це можливо, згідно буддизму, якщо дотримуватися вісімкового шляху.
Хоча ці вісім компонентів і називаються «шляхом», вони не призначені для використання в якомусь певному порядку. Замість цього їх слід виконувати одночасно, щоб відкинути бажання та досягти нірвани. Вісімковий шлях і сам буддизм часто зображують у вигляді колеса з вісьмома спицями, схожого на кермо вітрильника. Компонентами шляхетного вісімкового шляху є правильне бачення, правильні наміри, правильна мова, правильна поведінка, правильний спосіб життя, правильні зусилля, правильна усвідомленість і правильне зосередження.
Компоненти правильного бачення та правильних намірів іноді називають аспектами мудрості вісімкового шляху.
«Правильне бачення» насправді означає віру в чотири шляхетні істини: це життя – страждання; страждання викликане бажанням тимчасових речей; усе є тимчасовим; лише дотримуючись вісімкового шляху можна відкинути всі бажання. Це також містить усвідомлення таких понять, як переродження (реінкарнація) та закон карми. Біблія також вказує – аби спастися, потрібно підкоритися певній істині (Івана 8:32), але відкидає те, що конкретні знання якимось чином є активною складовою спасіння людини (Ефесянам 2:8; 1 Коринтянам 3:19).
«Правильні наміри» мають на увазі готовність змінюватися на краще відповідно до шляхетних істин і вісімкового шляху. Людина з правильними намірами вірна принципам буддизму та прагне узгодити з ними свої думки та поведінку. З позиції Біблії віруючі покликані порівнювати свою віру і дії зі стандартами Христа (2 Коринтянам 13:5; Римлянам 13:14; Івана 15:14). Однак Біблія також визнає, що в глибині душі людина не завжди бажає того, чого має бажати (Єремії 17: 9). Буддизм не дає відповіді на питання, як людина повинна змінити свої глибинні бажання, щоб досягти просвітлення (див. 2 Коринтянам 10:12).
Компоненти правильної мови, правильної поведінки та правильного способу життя іноді називають етичними аспектами шляхетного вісімкового шляху.
«Правильна мова» передбачає ввічливе й доцільне використання слів. Це означає уникнення пліток, неправди або словесних образ. Правильна мова застосовується як до письма, так і до усного спілкування. Одним цікавим побічним ефектом буддійського підходу до правильної мови є уникнення обговорення певних духовних або метафізичних тем. Згідно з буддизмом деякі питання вищої реальності не мають відношення до прагнення вісімкового шляху, тому їх обговорення не є «правильною мовою». Біблія вказує нам контролювати свої слова (Притчі 10:19) й уникати непотрібних конфліктів (1 Тимофію 6:4).
Компонент «правильної поведінки» вказує уникати таких дій, як убивство, крадіжка, перелюб тощо. Загальний принцип, який визначає, що є правильним, а що – ні, полягає в тому, чи може дія завдати шкоди іншій людині. Біблія викладає складніше розуміння поведінкової етики (Матвія 7:12; 1 Коринтянам 9:27), що поєднує поведінку з відносинами у межах єдиного підходу до моралі та етики (Матвія 5:21-22, 27-28). Біблійний стандарт правильного/неправильного зрештою полягає не в тому, чи завдає щось шкоди іншій людині, а в тому, чи суперечить це святій природі Бога.
«Правильний спосіб життя» схожий на попередній компонент, але він конкретно орієнтований на рід занять людини. Згідно з цим принципом, не можна обманювати або робити те, що завдає шкоди людям або ображає їх. Через буддійське ставлення до тварин і насильства це правило виключає будь-яку діяльність, що передбачає забій тварин, продаж м’яса та виготовлення або продаж зброї. Згідно з Біблією людина має розглядати всі аспекти свого життя, включаючи рід занять, через однакову моральну й етичну призму (Псалом 43:22; Римлянам 2:16; 2 Коринтянам 4:2). Бог також очікує, що ми будемо відповідальними управителями природи (Левіти 19:25; 25:2-5, Аввакума 2:8, 17). Однак Біблія не забороняє використання тварин (Марка 7:19; Буття 1:28) або законні засоби самозахисту (Луки 22:36).
Компоненти правильних зусиль, правильної усвідомленості та правильного зосередження іноді називають аспектами концентрації шляхетного вісімкового шляху.
«Правильні зусилля» вимагають наполегливості й обережності в застосуванні інших аспектів вісімкового шляху. Це передбачає прагнення уникати песимістичного мислення та таких негативних емоцій, як гнів. Тут знову виникає проблема через природну схильність людини до егоїзму й ліні. Буддизм не надає особливих засобів для зміни цих аспектів у людині, яка не бажає їх змінювати. Біблія каже про Божу готовність і здатність змінити серце, навіть коли ми опираємося (2 Солунянам 3:13; 1 Коринтянам 6:11).
«Правильна усвідомленість» схожа на попередній компонент, але більше зосереджена на внутрішніх ментальних і філософських аспектах. Буддизм заохочує високий рівень самосвідомості, приділяючи особливу увагу тому, як людина реагує на свій досвід і навколишнє середовище. Цей тип усвідомленості зосереджений на теперішньому, з меншим акцентом на минулому або майбутньому. Згідно з Біблією, ми також покликані оберігати свої думки та дбати про те, щоб оточення негативно не впливало на наше духовне життя (1 Коринтянам 15:33; 6:12).
«Правильне зосередження» – це основна практика буддизму, що включає дихання, спів та інші техніки. Мета цього стилю медитації – повністю спустошити розум від усього, крім об’єкта концентрації. Кінцевим виявом цієї форми медитації є самадхі, коли людина проходить через різні рефлексивні рівні, поки не сягне стану цілковитої несприйнятливості та відсутності почуттів. Тут міститься ще один конфлікт із біблійним вченням. Святе Письмо вітає концепції медитації та роздумів (Псалом 1:2; 119:15), проте не з метою «спустошення» розуму. Мета християнської медитації – радше зосередитися на істині та наповненні розуму відкритим Божим Словом.
Отже, в дечому між біблійним християнством і буддійським шляхетним вісімковим шляхом існує згода. Водночас багато розходжень є як фундаментальними, так і несумісними. Згідно з вісімковим шляхом, людина, що не може самостійно виконати всі аспекти, просто нездатна слідувати шляху. Єдиний варіант для неї – сподіватися, що її бажання, наміри та зусилля зміняться самі собою. Біблія ж пояснює, що не можна довіряти серцю людини в самостійному прагненні до добра (Єремії 17:9; Римлянам 3:10-12; 7:18-24), проте будь-яке серце може бути змінене через стосунки з Христом (Римлянам 7:25; Галатам 3:13).
English
Повернутися на стартову українську сторінку
Що таке шляхетний вісімковий шлях?
