Запитання
Святий Дух – чоловічого, жіночого чи середнього роду?
Відповідь
Поширеною помилкою стосовно Святого Духа є переконання, що Він – середнього роду, про що в Біблії ніде не згадується. Святий Дух є особистістю. Йому властиві характеристики особистості, Він виконує особисті дії й має особисті стосунки. Він усе розуміє (1 Коринтянам 2:10-11). Він знає те, що вимагає інтелекту (Римлянам 8:27). У нього є воля (1 Коринтянам 12:11). Він обвинувачує гріх (Івана 16:8). Він творить чудеса (Дії 8:39). Він напучує (Івана 16:13). Він піклується про людей (Римлянам 8:26). Йому необхідно коритися (Дії 10:19-20). Його обманювали (Дії 5:3), Йому противилися (Дії 7:51), Він бував засмученим (Ефесянам 4:30), Його хулили (Матвія 12:31) й навіть зневажали (Євреям 10:29). Він взаємодіяв з апостолами (Дії 15:28) та кожною Особою Трійці (Івана 16:14; Матвія 28:19; 2 Коринтянам 13:14). Особистість Святого Духа встановлена в Біблії, але що ж стосовно статі?
У лінгвістичному відношенні абсолютно зрозуміло, що чоловічі теїстичні терміни у Святому Письмі переважають. В обох Завітах стосовно Бога використовуються займенники чоловічого роду. Конкретні імена Бога (наприклад, Яхве, Елохім, Адонай, Кюріос, Теос і т.д.) – належать до чоловічого роду. Господа ніколи не називають жіночим ім’ям, і не звертаються до Нього, використовуючи займенники жіночого роду. Святий Дух згадується в чоловічому роді в усьому Новому Завіті, хоча слово «дух» (грецьк. «пневма»), саме по собі є гендерно-нейтральним. На івриті слово «дух» – «руах» у Буття 1:2 – жіночого роду. Але рід слова з грецької мови або івриту не має нічого спільного з гендерними відмінностями.
З теологічного погляду – оскільки Святий Дух є Богом, то можна зробити певні умовиводи, керуючись загальними висловлюваннями про Бога. Бог є Дух, на відміну від фізичного чи матеріального поняття. Бог невидимий і Дух також (Івана 4:24; Луки 24:39; Римлянам 1:20; Колосянам 1:15; 1 Тимофію 1:17). Тому ніщо матеріальне ніколи не повинно й не може бути використане для представлення Бога (Вихід 20:4). Якщо статеві ознаки є тілесною характеристикою, то Дух не має статі. Бог, за Своєю сутністю, не має статі.
Позначення статі Бога в Біблії не є одностайними. Багато хто думає, що Біблія описує Бога виключно чоловічими термінами, але це не в усіх випадках. Про Бога говориться в книзі Йова, що Він народжує, і Він зображує Себе матір’ю в книзі пророка Ісаї. Ісус описував Отця як жінку, що шукає загублену монету, в Євангелії від Луки 15 (а Себе порівнює з «квочкою» в Євангелії від Матвія 23:37). У книзі Буття 1:26-27 говориться: «І сказав Бог: Створімо людину за образом Нашим, за подобою Нашою», а потім: «І Бог на Свій образ людину створив, на образ Божий її Він створив, як чоловіка та жінку створив їх». Отже, образ Божий був чоловічим і жіночим, а не тільки якимось одним з них. Це підтверджується в книзі Буття 5:2 і дослівно перекладається так: «Чоловіком і жінкою Він їх створив, і поблагословив їх. І того дня, як були вони створені, назвав Він їхнє ймення: Людина». Єврейське слово «адам» означає «людина», і контекст показує, чи позначає воно «чоловіка» (тобто не жінку), чи «людей» (у загальному розумінні). Отже, наскільки би людство не було створене за образом Божим, стать не обговорюється.
Чоловічі образи в Біблії, однак, мають значення. Другий раз, коли Бог відкрився у фізичному образі, описаний в Євангелії від Івана, розділ 14, де учні попросили Ісуса показати їм Отця. Він відповідає у вірші 9, кажучи: «Хто бачив Мене, той бачив Отця». Павло пояснює в Колосянам 1:15, що Ісус був точною подобою Бога, називаючи Його – «образ невидимого Бога». Цей вірш демонструє перевагу Христа над усім творінням і більшістю давніх релігій, які вірять у пантеон – богів і богинь, гідних поклоніння, але лише юдаїзм і християнство відрізняються своєю вірою у Верховного Творця. Чоловічі терміни краще передають відношення Творця до творіння. Як чоловік приходить до жінки ззовні, щоби вона завагітніла, так і Бог створив всесвіт ззовні, а не зсередини... Як жінка не може сама зачати, так і всесвіт не може створити себе сам. Павло говорить про це в 1 Тимофію 2:12-14, коли йдеться про порядок творіння як зразок для церковного устрою.
Зрештою, якими б не були наші богословські міркування, факт полягає в тому, що Бог для позначення Себе використовував виключно чоловічі терміни, навіть у метафорах. За допомогою Біблії Він навчив нас, як говорити про Нього, і це відбувається з використанням чоловічих реляційних термінів. Отже, хоча Святий Дух не є ні чоловіком, ні жінкою за Своєю природою, про Нього правильно говорити в чоловічому роді через Його причетність до створення та біблійного одкровення. Не має абсолютно жодної біблійної підстави вважати Святого Духа «жіночою» Особою Трійці.
English
Святий Дух – чоловічого, жіночого чи середнього роду?
