Запитання
Що таке Стіна Плачу?
Відповідь
Стіна Плачу, також відома як Західна Стіна, це ділянка стародавньої стіни висотою 57 метрів, збудована Херодом Великим як підпірна стіна комплексу Храмової Гори. Стіна Плачу знаходиться на західному боці Храмової Гори у Старому Місті Єрусалиму. Херод Великий збудував найстаріші шари стіни між 20 ДХ та 19 ДХ під час будівництва другого Єврейського храму. Стіна простягається на 487 метрів, але більшу частину її довжини затуляють будинки, збудовані уздовж. Сьогодні відкрита частина Стіни Плачу виходить на велику площу в Єврейському Кварталі і є місцем паломництва та молитви для Євреїв з 16го століття. Слід зазначити, що Євреї зазвичай не використовують термін Стіна Плачу, надаючи перевагу терміну Західна Стіна або Ха-Котел (“Стінка”).
Щонайменше сімнадцять шарів Стіни Плачу знаходяться нижче рівня вулиці, але масивні нижні камені, так звані ашлари, видимої частини датуються добою Херода. Ці колосальні вапнякові камені, кожен вагою від однієї до восьми тон, були виготовлені з віртуозною точністю, так щоб вони ідеально прилягали один до одного без розчину. Деякі стики, однак, розмилися, і Православні Євреї заповнюють багато щілин у нижніх блоках написами молитов. Щодня багато Євреїв збираються біля стіни, аби помолитися, співаючи і похитуючись перед стіною. Вони проводять щоденні та Шабатні молитви, а також святкують Бар і Бат Міцву.
Стіна Плачу отримала свою назву від традиційного Арабського терміну для стіни, Ель-Мабка (“Місце Ридання”), через скорботу, яку Євреї виявляли через втрату їхнього храму. Євреї перестали використовувати термін Стіна Плачу після Шестиденної Війни у 1967. Коли Єрусалим знову опинився під Ізраїльським суверенітетом, Євреї зайняли офіційну позицію, що Західна Стіна має бути місцем загального святкування, а не суму.
Щороку в серпні, на Тіша Б'Ав, Євреї тримають піст в пам'ять про зруйнування обох своїх храмів разом з молільниками, які читають Плач та інші дирги. Перший храм, Храм Соломона, був побудований за часів його царювання, 970—930 ДХ, і зруйнований Невухенецером та Бабулонцями у 586 ДХ. Храм був відбудований у 516 ДХ, зі значним розширенням у 19 ДХ за часів Херода. Римляни під проводом Тита зруйнували храм Херода у 70 ПХ, аби придушити Єврейське повстання, яке тривало чотири роки.
Руйнування храму Херода у 70 ПХ Титом було передбачене Ісусом у Матея 24:1–2 та Луки 23:28–31. Біблія також передбачила повернення Євреїв на їх рідну землю (Єзекіїль 36:24, 33–35). Нація Ізраїлю була відновлена 15 травня 1948 резолюцією Об'єднаних Націй.
Хоча Єврейський народ був відновлений як географічна і політична нація, він все ще не відновив свої заповітні стосунки з Богом, бо відкинув свого Месію, Ісуса Христа. Як наслідок відкидання Ізраїлем Месії, Бог призупинив Свою роботу з фізичним народом Ізраїлю. Ізраїль буде кінцево відновлений, і Бог виконає всі Свої обітниці, дані їй. Сьогодні Бог працює через Свою Церкву, через усіх—Євреїв та Неунів— в яких живе Святий Дух (Римляни 1:16; 2:28–29). В еру Нового Заповіту в Ісусі Христі ті, хто отримує прощення й спасіння через спокутну жертву Ісуса, стають дітьми Божими і тому називаються “насінням Авраама” (Ґалати 3:26–29).
English
Що таке Стіна Плачу?
