Запитання
Що означає, що «Слово сталося тілом» (Івана 1:14)?
Відповідь
«Слово» використовується в Біблії по-різному. У Новому Завіті зустрічаються два грецькі слова, що перекладаються як «слово»: «рима» та «логос». Їхнє значення дещо відрізняється. «Рима» зазвичай означає «вимовлене слово». Наприклад, у Луки 1:38, коли ангел сказав Марії, що вона стане матір'ю Божого Сина, та відповіла: «нехай буде мені згідно з словом («рима») твоїм!».
Водночас, «логос» має більш широкий, філософський зміст. Саме це слово використовується в 1-му розділі Євангелії від Івана. Зазвичай воно означає загальне повідомлення та здебільшого застосовується щодо Божої звістки людству. Наприклад, у Луки 4:32 написано, що коли Ісус навчав людей, то вони «дивувались науці Його, бо слово Його («логос») було владне». Люди були вражені не просто конкретними словами, вимовленими Христом, а Його звісткою загалом.
«Слово» («Логос») в Івана 1 стосується Ісуса. Він є загальним Посланням – усім, що Господь бажає повідомити людям. Перший розділ Івана повідомляє нам про взаємини Отця й Сина, перш ніж Христос прийшов на Землю в образі людини. Він був з Отцем споконвіку (вірш 1), брав участь у створенні всього (вірш 3) та був «Світлом людей» (вірш 4). «Слово» (Ісус) є втіленням усього, Ким є Бог (Колосянам 1:19; 2:9; Івана 14:9). Але Бог Отець є духом, Він невидимий для людей. Звісткою любові й викуплення, яку Він проголошував через пророків, нехтували протягом багатьох віків (Єзекіїля 22:26; Матвія 23:37). Людям було легко ігнорувати послання невидимого Бога та продовжувати жити у своєму гріху і непокорі. Отже, Звістка стала тілом, набула людського вигляду та оселилася серед людей (Матвія 1:23; Римлянам 8:3; Филип'янам 2:5-11).
Греки використовували слово «логос» для позначення розуму, інтелекту чи мудрості. Іван використав цю грецьку концепцію, аби повідомити, що Ісус, друга особа Трійці, є Господнім самовираженням. У Старому Завіті Боже слово привело до появи Всесвіту (Псалом 32:6) та давало спасіння (Псалом 106:20). У 1-му розділі свого Євангелія Іван закликає євреїв і язичників прийняти вічного Христа.
В Євангелії від Луки 20:9-16 Ісус розповів притчу, яка пояснює, чому Слово мало стати тілом: «Один чоловік насадив виноградника, і віддав його винарям, та й відбув на час довший. А певного часу послав він раба до своїх винарів, щоб дали йому частку з плодів виноградника. Та побили його винарі, і відіслали ні з чим. І знову послав він до них раба іншого, а вони й того збили й зневажили, – та й відіслали ні з чим. І послав він ще третього, а вони й того зранили й вигнали.
Сказав тоді пан виноградника: "Що маю робити? Пошлю свого сина улюбленого, – може, його посоромляться"… Винарі ж, як його вгледіли, міркували собі та казали: "Це спадкоємець; ходім, замордуймо його, щоб спадщина наша була". І вони його вивели за виноградника, та й убили… Що ж зробить їм пан виноградника? Він прийде та й вигубить цих винарів, виноградника ж іншим віддасть».
У цій притчі Ісус вказував єврейським керівникам, що вони знехтували пророками і тепер нехтують Сином. «Логос», Слово Боже, тепер мало стати доступним для всіх, а не лише для євреїв (Івана 10:16; Галатам 2:28; Колосянам 3:11). Оскільки Слово стало тілом, то в нас є Первосвященик, здатний співчувати нашим слабкостям, – Той, що був випробуваний в усьому, як і ми, проте не згрішив (Євреям 4:15).
English
Що означає, що «Слово сталося тілом» (Івана 1:14)?
