Запитання
Що мав на увазі Ісус, обіцяючи життя «подостатком»?
Відповідь
В Євангелії від Івана 10:10 Ісус сказав: «Злодій тільки на те закрадається, щоб красти й убивати та нищити. Я прийшов, щоб ви мали життя, і подостатком щоб мали» (у перекладі Українського Біблійного Товариства – «життя над міру»). На відміну від злодія, Господь Ісус не приходить з егоїстичних причин. Він приходить, щоб дати, а не щоб узяти. Він приходить, щоб люди могли мати в Ньому життя, що має мету, сповнене змісту, радості і триває вічно. Ми отримуємо це повне життя тієї миті, коли приймаємо Його як свого Спасителя.
Слово, перекладене тут як «подостатком», «над міру», у грецькій мові звучить «перісон», що означає «надзвичайно багато, сповна; достаток, що перевищує очікування». Іншими словами, Ісус обіцяє нам набагато краще життя, ніж ми можемо собі уявити. Цю думку підтримує текст у 1 Коринтянам 2:9: «Чого око не бачило й вухо не чуло, і що на серце людині не впало, те Бог приготував був тим, хто любить Його!». Апостол Павло говорить нам, що Бог «може зробити значно більш над усе, чого [ми] просимо або думаємо», і Він це робить за допомогою Своєї сили – сили, що діє всередині нас, якщо ми належимо Йому (Ефесянам 3:20).
Перш ніж в нашій уяві постануть розкішні маєтки, дорогі автомобілі, навколосвітні подорожі та гроші, які ми не встигатимемо тратити, нам слід зупинитися й подумати, що ж Ісус насправді має на увазі стосовно цього життя «над міру». Біблія говорить нам, що багатство, престиж, становище та влада у світі – це не те, що Бог бажає дати нам перш за все (1 Коринтянам 1:26-29). З точки зору економічного, академічного та соціального статусу більшість християн не належить до привілейованих верств. Очевидно, що життя «подостатком» не стосується матеріальних речей. Якби це було не так, то Ісус був би найбагатшою людиною; але все було навпаки (Матвія 8:20).
Життя «над міру» – це вічне життя, яке починається тоді, коли ми приходимо з вірою до Христа та приймаємо Його як Спасителя, і триває протягом усієї вічності. Біблійне визначення життя – зокрема, життя вічного – дав сам Ісус: «Життя ж вічне – це те, щоб пізнали Тебе, єдиного Бога правдивого, та Ісуса Христа, що послав Ти Його» (Івана 17:3). У цьому визначенні не згадується про тривалість життя, здоров’я, благополуччя, сім’ю чи кар’єрні успіхи. Насправді, єдине, про що тут ідеться, – це пізнання Бога, що є ключем до справжнього життя «над міру».
Що ж таке життя «подостатком»? По-перше, це стосується духовного достатку, а не матеріального. Насправді, Бог не дуже занепокоєний фізичними обставинами нашого життя. Він закликає нас не перейматися тим, що нам їсти чи одягати (Матвія 6:25-32; Филип’янам 4:19). Фізичні благословення можуть або не можуть бути частиною життя, зосередженого на Богові; ні наше багатство, ні наша бідність не є характерними ознаками наших стосунків із Господом. Соломон мав усі матеріальні блага, що доступні людині, але не знайшов у цьому жодного сенсу (Еклезіястова 5:10-15). Павло, з іншого боку, задовольнявся будь-якими фізичними умовами, в яких він перебував (Филип’янам 4:11-12).
По-друге, вічне життя – життя, про яке християнинові насправді необхідно непокоїтися, – визначається не тривалістю, а стосунками з Богом. Ось чому нам сказано, що, з того моменту, коли ми повіримо та отримаємо дар Святого Духа, ми вже маємо життя вічне (1 Івана 5:11-13), хоча, звичайно, ще не у всій повноті. Тривале життя на землі не є синонімом життя «подостатком».
Християнам сказано щодо їхнього життя: «Щоб зростали в благодаті й пізнанні Господа нашого й Спасителя Ісуса Христа» (2 Петра 3:18). Цей уривок навчає нас, що життя «над міру» є безперервним процесом навчання, практики й зростання, а також падіння, відновлення, виправлення, терпіння та подолання, тому що «тепер бачимо ми ніби у дзеркалі, у загадці» (1 Коринтянам 13:12). Колись ми постанемо перед Богом «обличчям в обличчя», і цілковито пізнаємо Його та себе (1 Коринтянам 13:12). Ми більше не будемо боротися з гріхом і сумнівами. Це буде насправді життя «над міру»!
Незважаючи на те, що ми за своєю природою прагнемо до матеріальних речей, нам як християнам слід змінити ставлення до життя (Римлянам 12:2). Подібно до того, як ми стаємо новим творінням, коли приходимо до Христа (2 Коринтянам 5:17), має трансформуватися і наше розуміння того, що таке істинне життя «подостатком». Воно складається з рясноти любові, радості, миру та інших плодів Духа (Галатам 5:22-23), а не з матеріальних речей. Воно є вічним життям, тому нас мають цікавити вічні речі, а не тимчасові. Павло застерігає нас: «Думайте про те, що вгорі, а не про те, що на землі. Бо ж ви вмерли, а життя ваше сховане в Бозі з Христом» (Колосянам 3:2-3).
English
Що мав на увазі Ісус, обіцяючи життя «подостатком»?
