Запитання
Що таке антропний принцип?
Відповідь
«Антропний» означає «те, що стосується людини або її існування». «Принцип» – це «закон». Отже, «антропний принцип» – це закон людського існування. Добре відомо, що наше існування в цьому всесвіті залежить від численних космологічних констант і параметрів, числові значення яких мають перебувати в надзвичайно вузькому діапазоні. Якщо хоча б одна змінна відхилиться, навіть трохи, наше існування стало би неможливим. Надзвичайна неймовірність того, що так багато змінних дуже сприятливо сформувалися нам на користь лише через випадок, спонукала деяких учених і філософів припустити, що Бог спеціально створив усесвіт для задоволення наших потреб. У цьому й полягає антропний принцип – що всесвіт був тонко налаштований для підтримки нашого існування.
Розглянемо, наприклад, протони. Протони – це позитивно заряджені субатомні частки, що разом із нейтронами утворюють ядро атома, навколо якого обертаються негативно заряджені електрони. Чи за провидінням, чи випадково (залежно від вашої точки зору), протони у 1836 разів більші за електрони. Якби вони були трохи більші або менші, то ми би не існували (бо атоми не могли б утворювати необхідні нам молекули). Тож як протони стали у 1836 разів більші за електрони? Чому не в 100 разів або в 100000? Чому вони не менші? З усіх можливих змінних, яким чином протони набули потрібного розміру? Це випадковість чи розумний задум?
Або чому протони мають позитивний електричний заряд, рівний негативному заряду електронів? Якби протони не врівноважували електрони та навпаки, то нас би не було. Вони незіставні за розміром, та все ж ідеально збалансовані. Це природа знайшла таке ідеальне співвідношення чи ж Бог зумовив його заради нашого існування?
Ось декілька прикладів того, як антропний принцип безпосередньо впливає на життєздатність нашої планети:
Унікальні властивості води. Кожна відома форма життя залежить від води. На щастя, на відміну від будь-якої іншої речовини, тверда форма води (лід) має меншу щільність, ніж її рідка форма. Це змушує лід плавати. Якби він не плавав, то наша планета неодмінно би замерзла. Інші важливі характеристики води включають її розчинність, когезивність, адгезивність та інші термічні властивості.
Земна атмосфера. Якби якогось одного газу із багатьох, що складають нашу атмосферу, було надто багато, то наша планета неодмінно страждала би від парникового ефекту. З іншого боку, якби цих газів було недостатньо, то життя на планеті було би знищене космічним випромінюванням.
Відбивна здатність Землі або «альбедо» (загальна кількість світла, відбитого від планети, в порівнянні із загальною кількістю поглиненого світла). Якби альбедо Землі було набагато більше, ніж зараз, усе би швидко замерзло. Якби воно було набагато менше, ми би страждали від парникового ефекту.
Магнітне поле Землі. Якби воно було значно слабше, то наша планета була би спустошена космічним випромінюванням. Якби воно було значно сильніше, то все живе зникло би через потужні електромагнітні бурі.
Розташування Землі в Сонячній системі. Якби ми були набагато дальше від Сонця, то вода на нашій планеті замерзла би. Якби ми були набагато ближче – вона би закипіла. Це лише один із численних прикладів того, як наше особливе місце в Сонячній системі дозволяє життю існувати на Землі.
Місце нашої Сонячної системи в галактиці. Якби Сонячна система була занадто близько до центру нашої галактики чи будь-якого зі спіральних рукавів на її межах, або до будь-якого скупчення зірок, то Земля була би спустошена космічним випромінюванням.
Колір нашого Сонця. Якби Сонце було трохи червоніше або синіше, фотосинтез був би ускладнений. Фотосинтез – це природний біохімічний процес, украй важливий для життя на Землі.
Наведений вище список є далеко не вичерпним. Це лише невелика вибірка з багатьох чинників, які мають співпадати, щоб життя на Землі існувало. Нам дуже пощастило, що ми живемо на привілейованій планеті привілейованої сонячної системи, що розташована у привілейованій галактиці привілейованого всесвіту.
Питання полягає в наступному: з такою кількістю універсальних констант і космологічних параметрів, що визначають наш усесвіт, і з такою кількістю можливих змінних для кожної з них – як усі вони потрапили в надзвичайно вузький діапазон значень, необхідних для нашого існування? Загальний консенсус полягає в тому, що ми почали жити на Землі або випадково, незважаючи на надзвичайно малу ймовірність, або ж за цілеспрямованим задумом розумного Творця.
Деякі прихильники випадковості прагнуть вирівняти шанси своєї теорії, висуваючи гіпотезу, згідно з якою наш всесвіт є лише одним із багатьох у так званому «мультивсесвіті». Це дало би природі значно більше шансів «зробити все правильно».
Уявіть собі незліченні безжиттєві всесвіти, в яких одна або декілька необхідних змінних не потрапили в певний діапазон значень, необхідних для життя. Ідея полягає в тому, що природа врешті зробить усе правильно, і, мабуть, зробила це, про що свідчить факт нашого існування. Ми – щасливчики, чий усесвіт просто натрапив на правильну комбінацію космологічних параметрів. Антропний принцип часто цитується як емпіричне обґрунтування математично можливого «мультивсесвіту».
Прихильники розумного задуму вітають антропний принцип як ще один доказ на користь тези про те, що життя було спроєктоване вищим Розумом. Окрім того, що біологічні системи містять ознаки задуму (інформаційний зміст ДНК, задана складність, нередукована складність тощо), ще й усесвіт, який підтримує та забезпечує умови для життя, був очевидно розроблений як засіб для досягнення цієї мети.
English
Повернутися на стартову українську сторінку
Що таке антропний принцип?
