Запитання
Чи вчить Євангеліє від Марка 16:16, що хрещення необхідне для спасіння?
Відповідь
Як і з будь-яким іншим окремим віршем або уривком, ми визначаємо те, чого він навчає, спочатку профільтрувавши його через те, чого, як нам відомо, навчають щодо цього питання інші частини Біблії. Стосовно хрещення та спасіння Біблія говорить чітко, що спасіння отримується з благодаті через віру в Ісуса Христа, а не через будь-які діла, включаючи хрещення (Ефесянам 2:8-9). Отже, будь-яке тлумачення, яке стверджує, що хрещення чи будь-яка інша дія необхідні для спасіння, – невірне. Для отримання додаткової інформації, будь ласка, прочитайте нашу статтю « Чи можливе спасіння лише через віру, чи через віру і діла?».
Що стосується уривка в Марка 16:16, то важливо пам’ятати про деякі текстуальні проблеми з віршами 9-20 розділу 16. Існують деякі сумніви щодо того, чи є ці вірші частиною Євангелія від Марка, чи вони були додані пізніше. Отже, краще не базувати ключові доктрини на будь-чому з Марка 16:9-20 (як, наприклад, поводження зі зміями), якщо це не підтверджується іншими уривками зі Святого Письма.
Якщо припускати, що вірш 16 написав Марко, то чи вчить він тому, що хрещення необхідне для спасіння? Короткою відповіддю буде – ні, це не так. Аби довести, що він вчить про необхідність хрещення для спасіння, треба виходити за межі того, про що цей вірш насправді говорить. Цей вірш навчає, що для спасіння необхідна віра, що відповідає багатьом текстам, де йдеться тільки про віру (наприклад, Івана 3:18; 5:24; 12:44; 20:31; 1 Івана 5:13).
«Хто повірить і охреститься, буде спасенний, а хто не повірить, осуджений буде» (Марка 16:16; тут і далі – Четвертий сучасний переклад Українського Біблійного Товариства). Цей вірш складається з двох основних положень: 1) той, хто повірить і охреститься, – буде спасенний; 2) той, хто не повірить, – буде засуджений.
Тоді як цей вірш говорить нам про віруючих, що були хрещені (вони спасенні), він нічого не говорить про віруючих, які НЕ БУЛИ хрещені. Для того, щоб цей вірш навчав, що хрещення необхідне для спасіння, знадобилося би третє твердження, а саме: «Хто повірить, але не охреститься, той буде засуджений», або просто: «Той, хто не хрещений, – буде засуджений». Але, звичайно, такого твердження ми не знаходимо.
Ті, хто намагається використовувати текст у Марка 16:16, аби довести, що хрещення необхідне для спасіння, припускаються поширеної, але серйозної помилки, яка іноді називається помилкою негативного умовиводу. Ця помилка може бути описана таким чином: «Якщо твердження вірне, то ми не можемо вважати, що всі заперечення (або протилежності) цього твердження – невірні». Наприклад, твердження «пес із коричневими плямами – це тварина» – правдиве, проте заперечення «якщо пес не має коричневих плям, то це – не тварина» є хибним. Отже, твердження «той, хто повірить і прийме хрещення, буде спасенний» – істинне; але заява «той, хто повірить, але не прийме хрещення, – не буде спасенний» є необґрунтованою. Однак, саме таке припущення роблять ті, хто підтримує відродження через хрещення.
Розгляньмо такий приклад: «Той, хто вірить і живе в Європі, буде спасенний; але той, хто не вірить, буде засуджений». Це твердження є істиною – європейці, які вірять в Ісуса, будуть спасенні. Проте, твердження, що спасуться лише ті віруючі, які живуть в Європі, є алогічним і помилковим припущенням. У цьому твердженні не йдеться, що віруючий має жити в Європі, аби потрапити до раю. Так само і в Марка 16:16 не говориться, що віруючий має бути охрещений. Цей вірш стверджує факт про хрещених віруючих (вони будуть спасенні), але він зовсім нічого не говорить про віруючих, які не були хрещені. Можуть існувати віруючі, які не живуть в Європі, але вони все одно спасуться; можуть бути віруючі, що не були охрещені, але вони також спасуться.
Одну конкретну умову, необхідну для спасіння, викладено в другій частині Марка 16:16: «Хто не повірить, осуджений буде». Насправді, Ісус надав як позитивну умову віри (хто повірить – буде спасенний), так і негативну умову невір’я (хто не повірить – буде засуджений). Отже, ми можемо сказати з абсолютною впевненістю, що ВІРА є вимогою для спасіння. Більше того, ми бачимо, що ця умова повторюється в позитивному і негативному розумінні протягом усього Святого Письма (Івана 3:16, 18, 36; 5:24; 6:53-54; 8:24; Дії 16:31).
Ісус згадує умову, пов’язану зі спасінням (хрещення) в Євангелії від Марка 16:16. Але пов’язану умову не слід плутати з вимогою. Наприклад, наявність жару пов’язана з хворобою, але жар не є обов’язковою умовою для наявності хвороби. Ніде в Біблії ми не знаходимо твердження – «той, хто не хрещений, буде засуджений». Отже, ми не можемо сказати, що хрещення необхідне для спасіння, ґрунтуючись на Євангелії від Марка 16:16 або будь-якому іншому уривку.
Чи вчить Євангелія від Марка 16:16, що хрещення є чи не є необхідним для спасіння? Ні. У ньому чітко визначено, що для спасіння необхідна віра, але це не доводить і не спростовує ідею, що хрещення є вимогою. Як ми можемо знати, чи повинна людина охреститися, щоб спастись? Ми маємо звертатися за вичерпною порадою до Божого Слова. Ось короткий виклад доказів:
1. Біблія чітко говорить, що ми спасаємося тільки через віру. Авраам був спасенний вірою, і ми спасаємось так само (Римлянам 4:1-25; Галатам 3:6-22).
2. У Біблії, в кожній ситуації, люди були спасенні без хрещення. Кожен віруючий у Старому Завіті (наприклад, Авраам, Яків, Давид, Соломон) був спасенний, але не хрещений. Розбійник на хресті був спасенний, але не хрещений. Корнилій отримав спасіння, перш ніж охрестився (Дії 10:44-46).
3. Хрещення є свідченням нашої віри та публічною заявою, що ми віримо в Ісуса Христа. Біблія нам каже, що ми отримуємо вічне життя тієї миті, коли увірували (Івана 5:24), і віра завжди передує хрещенню. Хрещення саме по собі рятує нас не більше, ніж читання молитви. Ми спасенні, якщо віримо.
4. У Біблії ніколи не говорилося, що, якщо людина не хрещена, то вона не спасеться.
5. Якби хрещення було необхідним для спасіння, то ніхто не міг би спастися без втручання іншої людини. Хтось би мав перебувати поруч, щоб охрестити людину, перш ніж вона стане спасенною. Це обмежує кількість людей, які можуть бути спасенні й час, коли вони можуть спастись. Наслідки цієї доктрини, якщо її розвинути до логічного завершення, є руйнівними. Наприклад, солдат на полі бою, який увірував, але був убитий перш ніж зміг охреститися, потрапить у пекло.
6. Протягом усієї Біблії ми бачимо, що людина, яка повірила, отримує всі обітниці та благословення спасіння (Івана 1:12; 3:16; 5:24; 6:47; 20:31; Дії 10:43; 13:39; 16:31). Якщо людина увірувала, їй дарується вічне життя, вона уникає суду й переходить «від смерті до життя» (Івана 5:24), перш ніж охреститься.
Якщо ви вірите у спасіння через хрещення, то слід з молитвою переглянути, на що ви покладаєте свою віру – на фізичну дію (хрещення) або на довершену справу Христа на хресті? На кого, чи на що ви покладаєтеся для спасіння? На тінь (хрещення) чи на реальність (Ісуса Христа)? Наша віра має спиратися на Христа. «У Ньому маємо викуплення Його кров’ю, прощення переступів, згідно з багатством Його благодаті» (Ефесянам 1:7).
English
Чи вчить Євангеліє від Марка 16:16, що хрещення необхідне для спасіння?
