Запитання
Чи підтримує Біблія комунізм?
Відповідь
Комунізм, як відгалуження соціалізму, є експериментальною соціальною системою, основаною на низці ідеалів, деякі з яких, на перший погляд, відповідають біблійним принципам. Однак при глибшому розгляді ми не знайдемо у Святому Письмі доказів на підтримку комунізму. Існує різниця між комунізмом у теорії та на практиці, а біблійним віршам, які, на думку деяких людей, підтримують комуністичні ідеали, суперечать дії комуністичних урядів.
В описі церкви в Дії 2 є цікаве речення, яке може підштовхнути читача до думки, що Біблія підтримує комунізм. Ось цей уривок: «А всі віруючі були вкупі, і мали все спільним. І вони продавали маєтки та добра, і всім їх ділили, як кому чого треба було» (Дії 2:44-45). Тут, як може здатися, мається на увазі, що комунізм (в якому фактично закладене прагнення до усунення бідності шляхом «розподілу багатства») вже існував у найперших християнських церквах.
Проте нам слід розуміти принципову різницю між цим описом церкви й комуністичним суспільством. У церкві люди ділилися з доброї волі з тими, хто мав потребу, і робили це вільно, без регулювання того, скільки їм потрібно було давати. Іншими словами, вони ділилися тим, чим володіли, з любові одного до одного, маючи спільну мету – жити заради Христа й прославляти Бога. У комуністичному ж суспільстві люди дають, тому що їх змушує це робити система правління. Вони не мають вибору в тому, скільки їм давати й кому. Отже, це не відображує те, якими вони є людьми, і нічого не говорить про їхній характер. В рамках комунізму радий, щедрий дарувальник і скупа людина зобов’язані віддавати однаково – усе, що вони заробляють.
Тут справа полягає в різниці між тим, щоб давати з радістю (що підтримується в Біблії) і віддавати з примусу. У 2-му посланні Коринтянам 9:7 говориться: «Нехай кожен дає, як серце йому призволяє, – не в смутку й не з примусу, бо Бог любить того, хто з радістю дає!». Біблія часто згадує про допомогу бідним і важливість щедрості до тих, кому пощастило менше. Якщо ми допомагатимемо іншим людям з радістю в серці та з належною мотивацією, то наше подаяння буде приємне Богові. Але милостиня з примусу не є угодною Богові, тому що вона вимушена, а не з любові, і тому немає жодної духовної користі. Павло казав коринтянам: «І коли я роздам усі маєтки свої, і коли я віддам своє тіло на спалення, та любови не маю, – то пожитку не матиму жадного!» (1 Коринтянам 13:3). Водночас, подаяння без любові є невід’ємною частиною комуністичної системи.
Насправді, капіталізм є найкращою системою, коли йдеться про надання допомоги, оскільки він збільшує індивідуальне багатство громадян, що дозволяє їм більше ділитися з бідними. Комунізм же просто робить усіх громадян бідними, за винятком одиниць – тих, хто перебуває при владі й керує розподілом матеріальних благ. Але навіть капіталізм сам по собі не буде функціонувати як система для допомоги бідним. Усе залежить від громадян, які живуть у ньому, від того, наскільки вони старанні (Приповісті 10:4), щедрі й готові поділитися плодами своєї праці (1 Тимофію 6:18) з любові до Бога та ближнього. Отже, ми бачимо, що Божий задум полягає в тому, щоб фізичну і фінансову допомогу бідним надавали окремі віруючі, а не будь-яка система правління. English
Чи підтримує Біблія комунізм?
