Запитання
Що Біблія говорить про біль?
Відповідь
Слово «біль» або його похідні зустрічаються в Біблії понад 70 разів. Перше використання цього слова пояснює походження болю під час пологів: «До жінки [Господь Бог] промовив: "Помножуючи, помножу терпіння твої та болі вагітности твоєї. Ти в муках родитимеш діти, і до мужа твого пожадання твоє, – а він буде панувати над тобою"» (Буття 3:16). Контекст цього уривка полягає в тому, що Адам і Єва згрішили, і пологові муки стали одним із наслідків цього. Через гріх уся земля була проклята, внаслідок чого прийшла смерть (Римлянам 5:12). Отже, можна зробити висновок, що біль є одним із багатьох наслідків первородного гріха.
І хоча про це в Біблії конкретно не говориться, але ми знаємо, що біль – це насправді благо. Без нього ми би не знали, коли нам потрібна медична допомога. Фактично, відсутність болю є однією з проблем, пов'язаних із проказою. Діти ніколи би не навчилися, що не варто торкатися гарячої плити, і ми не були би попереджені про небезпечне захворювання без болю, викликаного ним. З духовної точки зору про одну з переваг болю Яків сказав наступне: «Майте, брати мої, повну радість, коли впадаєте в усілякі випробовування, знаючи, що досвідчення вашої віри дає терпеливість» (Якова 1:2-3). Згідно з цими словами, коли ми стикаємося з болісними випробуваннями, то можемо радіти, знаючи, що Бог діє в нас, виробляючи витривалість і христоподібний характер. Це стосується розумового, емоційного і духовного болю, а також фізичного.
Біль також дає можливість відчути Божу благодать. Зверніть увагу на слова Павла: «І сказав [Господь] мені: "Досить тобі Моєї благодаті, – бо сила Моя здійснюється в немочі". Отож, краще я буду хвалитись своїми немочами, щоб сила Христова вселилася в мене» (2 Коринтянам 12:9). Апостол говорив про «колючку в тілі», яка докучала йому. Ми не знаємо, що саме це було, але вона завдавала йому болю. Він визнавав, що йому була дана Божа благодать, щоб він міг терпіти це. Бог пошле й іншим Своїм дітям благодать, аби витерпіти біль.
Але насправді хороша новина полягає в тому, що Ісус помер за наші гріхи: «Бо й Христос один раз постраждав був за наші гріхи, щоб привести нас до Бога, Праведний за неправедних, хоч умертвлений тілом, але Духом оживлений» (1 Петра 3:18). Через віру у Христа Бог дарує віруючим вічне життя та всі благословення, що його супроводжують. Одне з них полягає в наступному: «"І Бог кожну сльозу з очей їхніх зітре", і не буде вже смерти. Ані смутку, ані крику, ані болю вже не буде, бо перше минулося!» (Об'явлення 21:4). Біль, який ми відчуваємо як природну складову життя у проклятому через гріх світі, буде в минулому для тих, хто завдяки вірі у Христа перебуватиме з Ним вічність на небесах.
Отже, хоча біль малоприємний, нам слід дякувати Богові за нього, тому що він попереджає, коли з нашим тілом щось негаразд. Крім цього, він змушує нас замислитися над жахливими наслідками гріха і бути надзвичайно вдячними Господу за те, що Він забезпечив для нас шлях до спасіння. Коли людина відчуває біль – це слушний час, аби згадати, що Ісус зазнав жахливого емоційного та фізичного болю за нас. Не існує болю, який міг хоча би наближено бути схожим на біль під час Його жахливого розп'яття, але Він охоче витерпів усе це, щоб викупити нас і прославити Отця.
English
Що Біблія говорить про біль?