Запитання
Що Біблія говорить про працю?
Відповідь
«Ніхто й ніколи не має працювати. Праця – джерело мало не всіх людських нещасть. Назвіть майже будь-яке зло – воно виникає через працю або через те, що наш світ побудований навколо праці. Аби перестати страждати, треба перестати працювати». Цими словами починається есе під назвою «Скасування праці», написане Бобом Блеком 1985 року. Багато хто з нас витрачає значну частину свого життя на працю. Отже, чи є вона прокляттям, чи ж ми були створені для неї?
На відміну від тверджень Боба Блека, значення та користь праці є важливою темою в Біблії. Її походження описане у книзі Буття. На початку ми читаємо, що Бог працює над створенням світу (Буття 1:1-15). Він працював шість днів і відпочив на сьомий. Він першим виконав роботу на землі, отже, наша праця відображує Його діяльність. Оскільки Він благий за Своєю суттю, то й праця Його також за своєю суттю є благотворною (Псалом 24:8; Ефесянам 4:28). Крім цього, в Буття 1:31 говориться, що, побачивши все зроблене, Господь проголосив: «Вельми добре воно!». Він вивчив та оцінив якість Своєї праці, визнавши її доброю, і насолоджувався її результатом. З цього прикладу очевидно, що праця має бути продуктивною. Вона має виконуватися так, аби забезпечувати найкращий результат. І винагорода за це – честь і задоволення.
У Псалмі 18 говориться, що Бог відкривається світові через Свою діяльність. Завдяки природному одкровенню, Його існування стає очевидним для кожної людини на землі. Отже, праця є свідченням про того, хто її виконує. Вона виявляє характер, мотивацію, навички, здібності й особисті риси. Ісус підтвердив цей принцип у Матвія 7:15-20, стверджуючи, що погані дерева приносять лише погані плоди, а добрі дерева – лише хороші. В Ісаї 43:7 вказується, що Господь створив людину «на славу Свою». У 1 Коринтянам 10:31 ми читаємо, що все, що ми робимо, має робитися для Його слави. Одне зі значень слова «прославляти» – «надавати точне уявлення». Отже, праця християн має представляти світові точне уявлення про Бога у праведності, вірності та досконалості.
Господь створив людину на Свій образ і з такими ж рисами характеру, як і в Нього (Буття 1:26-31). Він створив її, щоб вона працювала разом з Ним на землі. Він насадив сад і помістив туди Адама, щоб той обробляв і доглядав за ним (Буття 2:8, 15). Крім цього, люди мали панувати над землею та оволодівати нею. Що означає це початкове трудове доручення? Обробляти – означає сприяти зростанню рослин і вдосконалювати. Доглядати – оберігати від невдач або занепаду. Оволодівати – означає контролювати й підтримувати дисципліну. Панувати – керувати, брати на себе відповідальність і приймати рішення. Це доручення поширюється на всі сфери людської діяльності. Лідери Реформації XV століття розглядали працю як служіння Богові. У такому світлі наша щоденна праця, чим би ми не займалися, має вважатися служінням, а наші робочі місця – місійними полями.
Падіння людини, описане в Буття 3, вплинуло на зміну характеру праці. Гріх Адама призвів до Божого покарання (Буття 3:17-19), найжорстокішим аспектом якого стала смерть. Але і працю з її результатами не оминув цей суд. Бог прокляв землю. Праця стала важкою. У цьому тексті використовується слово «скорбота», маючи на увазі труднощі, знемогу й боротьбу. Сама праця, як і до того, залишилася благотворною, але людина мала очікувати, що їй доведеться працювати «у поті свого лиця». Крім того, результат не завжди буде позитивним. Людина їстиме рослини з поля, але земля буде також родити «тернину й осот». Важка праця та зусилля не завжди будуть винагородженні так, як ми того очікуємо чи бажаємо.
Також зазначається, що людина харчуватиметься продуктами з поля, а не із саду. Сад символізує земний рай, створений Богом як безпечне місце для людини. Він також символізує чистоту та невинність. З іншого боку, земля або поле є необмеженим, незахищеним простором. Тому робоче оточення може бути ворожим, особливо стосовно християн (Буття 39; Вихід 1:8-22; Неемії 4).
Кажуть, що людина має потребу в трьох головних речах у житті: в любові, меті та значущості. Люди часто намагаються знайти мету та значущість у самій праці. У книзі Еклезіаста 2:4-11 Соломон детально описує свій пошук змісту в різних заняттях і діяльності. Незважаючи на те, що праця деякою мірою тішила його досягнутим успіхом, він зробив такий висновок: «Та коли я звернувся до всіх своїх чинів, що їх поробили були мої руки, і до труду, що я потрудився був, роблячи, – й ось усе це марнота та ловлення вітру, і немає під сонцем нічого корисного!».
Інші ключові біблійні принципи щодо праці наступні:
– Праця здійснюється на користь не лише працюючого, але й інших людей (Вихід 23:10-11; Повторення Закону 15:7-11; Ефесянам 4:28).
– Праця є даром від Бога, і для Його людей вона благословенна (Псалом 103; 126:1-5; Еклезіаст 3:12-13; 5:18-19; Приповісті 14:23).
– Господь оснащує Свій народ у його праці (Вихід 31:2-11).
Останнім часом точиться чимало дискусій щодо обов'язків і зобов'язань суспільства перед безробітними та неосвіченими. Цікаво зазначити, що система біблійного добробуту була заснована на праці (Левит 19:10; 23:22). Біблія суворо засуджує лінощі (Приповісті 18:9). Апостол Павло максимально чітко висловлюється про християнську трудову етику: «Коли ж хто про своїх, особливо ж про домашніх не дбає, той вирікся віри, і він гірший від невірного» (1 Тимофію 5:8).
Павло також дає вказівку іншій церкві щодо тих, хто ухиляється від роботи: «А ми вам наказуємо, браття, Ім'ям Господа Ісуса Христа, щоб ви цуралися кожного брата, що живе по-ледачому, а не за переданням, яке прийняли ви від нас» (2 Солунянам 3:6). Далі він продовжує: «Бо коли ми в вас перебували, то це вам наказували, що як хто працювати не хоче, – нехай той не їсть!» (в. 10). Самим же неробам апостол каже: «Таким ми наказуємо та благаємо Господом нашим Ісусом Христом, щоб мовчки вони працювали та власний хліб їли» (в. 12).
І хоча початковий Божий задум щодо праці був спотворений гріхом, колись Він звільнить його від цього тягаря (Ісаї 65:17-25; Об'явлення 15:1-4; 22:1-11). Поки ж не будуть створені нове небо й нова земля, ставлення християн до праці має відображати слова Ісуса: «Пожива Моя – чинити волю Того, Хто послав Мене, і справу Його довершити» (Івана 4:34).
English
Що Біблія говорить про працю?
