Запитання
Що таке богохульство?
Відповідь
Богохульствувати – значить зневажливо висловлюватися про Бога чи виявляти до Нього зухвальну неповагу. Богохульство – це усна або письмова образа імені, характеру, діяльності або рис Господа.
Богохульство було серйозним злочином згідно з законом, даним Богом Мойсеєві. Ізраїльтяни мали поклонятися й підкорятися Господу. У книзі Левіти 24:10-16 розповідається про людину, що хулила ім'я Бога. Для юдеїв ім'я було не просто «ярликом» – воно символічно передавало характер особи. Тому та людина була до смерті побита камінням.
У 36-му розділі книги Ісаї описана історія Санхеріва, царя Ассирії, та його спроби деморалізувати Єрусалим, перш ніж напасти на нього. Вихваляючись своїми численними перемогами, він каже: «Котрий з усіх богів тих народів захистив свою країну від моєї руки? Тож хіба врятує Господь Єрусалим від моєї руки?» (Ісаї 36:20; тут і далі – Сучасний переклад Українського Біблійного Товариства). Санхерів скоїв богохульство, прирівнявши ізраїльського Бога до ідолів навколишніх народів. Цар Юдеї, Єзекія, вказує на це у своїй молитві, просячи Господа визволити їх і захистити Свою честь (Ісаї 37:4, 17). Бог так і вчинив. В Ісаї 37:36-37 написано: «Після цього вийшов Господній ангел, і знищив у таборі ассирійців сто вісімдесят п'ять тисяч мужів. Вранці наступного дня декотрі піднялися, аж ось – усі були мертві. Тож Санхерів, цар Ассирії, зняв залишки табору, і, вирушивши, повернувся в свій край і замешкав у Ніневії». Пізніше він був убитий у храмі свого бога Нісроха (Ісаї 37:38).
Віруючі також несуть відповідальність за те, щоб їхня поведінка не підштовхувала інших хулити Бога. У Римлянам 2:17-24 Павло засуджує тих, хто заявляє про власне спасіння через закон, але живе у гріху. Посилаючись на слова з Ісаї 52:5, апостол каже їм: «…як ото написано, що через вас Боже Ім'я зневажається між народами» (вірш 24). У 1 Тимофію 1:20 він також пояснює, що віддав двох псевдовчителів на поталу сатани, «щоб навчилися не хулити Бога». Отже, поширення неправдивого вчення та введення Божого народу в оману також є формою богохульства.
Ісус згадував про особливий вид богохульства – хулу проти Святого Духа – який коїли релігійні лідери Його часу. Справа в тому, що фарисеї були свідками чудес Христа, але приписували роботу Святого Духа демонам (Марка 3:22-30). Це було навмисним приниженням Бога і не заслуговувало на прощення.
Найбільш серйозне звинувачення в богохульстві у Біблії виявилося обманом. Священники та фарисеї засудили Ісуса саме за богохульство (Матвія 26:65). Вони розуміли, що Він називає Себе Богом. Це насправді збезчестило би характер Бога, якби виявилося неправдою. Якби Христос був просто людиною, що претендувала на звання Бога, то Він був би богохульником. Однак як Друга Особа Трійці Він воістину міг називати Себе Богом (Филип'янам 2:6).
Справа в тому, що кожного разу, коли ми робимо або кажемо щось, що подає славу, святість, авторитет і характер Господа у хибному світлі, ми коїмо богохульство. Щоразу, коли ми невірно демонструємо своє положення як Божих дітей, ми завдаємо шкоди Його репутації. На щастя, Ісус прощає навіть гріх богохульства. Петро критикував Його наміри (Матвія 16:22), Павло намагався змусити богохульствувати інших (Дії 26:9-18), а брати Христа вважали, «що Він не в Собі», тобто божевільний (Марка 3:21). Проте всі вони розкаялись і були прощені.
English
Що таке богохульство?
