Друге послання апостола Петра
Автор: На початку цього послання (1:1) конкретно вказано, що його автором є апостол Петро. Авторство Другого послання Петра заперечувалося більше, ніж будь-якої іншої книги Нового Завіту. Проте отці Ранньої Церкви не знайшли достатньо підстав для заперечення цього факту. Не знаходимо їх і ми.Дата написання: 2 Петра було написане наприкінці життя Петра. Оскільки апостол прийняв мученицьку смерть у Римі під час правління Нерона, це мало відбутися до 68 р. н.е. Цілком імовірно, що він написав його між 65 і 68 рр. н.е.
Мета написання: Петро був стурбований тим, що псевдовчителі почали проникати в церкви. Він закликав християн зростати та ставати сильними у вірі, щоб вони могли виявляти та боротися з поширенням відступництва. Він рішуче наголошував на достовірності Слова Божого та висловлював впевненість у поверненні Господа Ісуса.
Ключові вірші: 2 Петра 1:3-4: «Усе те, що потрібне для життя і побожності, подарувала нам Його Божа сила – пізнанням Того, Хто покликав нас власною славою і чеснотою. Через них даровані нам дорогоцінні та великі обітниці, щоби через них ви стали учасниками Божественної природи, уникнувши морального розтління, яке є у світі» (тут і далі – сучасний переклад Українського Біблійного Товариства).
2 Петра 3:9: «Не бариться Господь з обітницею, хоч це деякі вважають за зволікання, але є довготерпеливий до нас, не бажаючи, аби хтось загинув, а щоб усі прийшли до каяття».
2 Петра 3:18: «Але зростайте в благодаті й пізнанні нашого Господа і Спасителя Ісуса Христа. Йому слава і нині, і в день вічний! Амінь».
Ключовим словом тут є «пізнання» – разом із похідними, воно повторюється в посланні щонайменше 13 разів.
Коротке резюме: Знаючи, що йому залишалося жити недовго (1:13–15), а ці церкви перебували в небезпеці (2:1–3), він закликав читачів освіжити свою пам'ять (1:13) і стимулювати своє мислення (3:1–2), щоб зберігати в пам’яті його вчення (1:15). Він закликав віруючих ставати більш зрілими у своїй вірі, додаючи до неї християнські чесноти, стаючи таким чином ефективними та продуктивними в своєму пізнанні Ісуса Христа (1:5–9). Писання Старого та Нового Завітів були встановлені як фундамент їхньої віри (1:12–21; 3:2, 15–16). Петро бажав, щоб вони ставали сильними у вірі, аби протистояти хибним вчителям, що прокралися до церкви та негативно впливали на неї. Засуджуючи їх, він описав їхню поведінку та їхні характеристики (розділ 2), а також те, що вони насміхалися з приводу Другого приходу Господа (3:3–7). Петро навчав, що для християн Другий прихід є стимулом для святого життя (3:14). Після останнього попередження Петро знову закликав їх зростати в благодаті та пізнанні нашого Господа і Спасителя Ісуса Христа. Він закінчив словами хвали Господа й Спасителя (3:18).
Зв'язки: У своєму засудженні лжепророків Петро повторює поширені теми Старого Завіту, добре знайомі читачам. Багато ранніх християн були наверненими євреями, що з дитинства вивчали закон і пророків. Коли Петро посилається на «непорушне пророче слово» Старого Завіту в 1:19–21, то він одночасно засуджує лжепророків і підтверджує, що справжні пророки були проваджені Святим Духом, Який промовляв через них (2 Самуїла 23:2). Єремія також активно критикував лжепророків, питаючи: «Аж доки буде омана в серці пророків, що пророкують, і в їхньому пророкуванню бажання їхнього серця?» (Єремії 23:26). Очевидно, що ті ж псевдовчителі, від яких страждав Божий народ у Старому й Новому Завітах, усе ще перебувають серед нас, роблячи Друге послання Петра таким же актуальним сьогодні, як і 2000 років тому.
Практичне застосування: Немає сумнівів, що ми, будучи християнами 21-го століття, знаходимося ближче до повернення нашого Господа, ніж віруючі першого століття, яким було адресоване це послання. З телебачення та інших засобів масової інформації зрілі віруючі знають, що багато шарлатанів виставляють себе істинними християнськими лідерами, і що незрілі душі були обмануті їхнім хибним тлумаченням Святого Письма. Це зобов'язує всіх народжених згори християн ґрунтуватися на Слові, аби бути здатними розрізнити істину від омани.
Рецепт для зростання у вірі, наданий Петром (2 Петра 1:5–11), при застосуванні в нашому житті також принесе нам щедру винагороду у вічному Царстві Господа і Спасителя Ісуса Христа (1:10–11). Основою нашої віри є і завжди буде те ж Боже Слово, яке проповідував Петро.
English
Євангеліє від Івана
