Книга Дії апостолів
Автор: Книга Дії конкретно не визначає свого автора. З Євангелія від Луки 1:1–4 і Дії 1:1–3 стає зрозуміло, що їх написав один і той же автор. Із перших днів Церкви традиційно вважається, що її автором був Лука, сподвижник апостола Павла (Колосянам 4:14; 2 Тимофію 4:11).Дата написання: Книга Дії найімовірніше була написана між 61–64 рр. н.е.
Мета написання: Ця книга була написана, щоб викласти історію Ранньої Церкви. Основна увага в ній приділяється важливості дня П'ятдесятниці та можливості бути ефективними свідками Ісуса Христа. Книга Дії описує апостолів, що були свідками Христа в Єрусалимі, Юдеї, Самарії й решті навколишнього світу. Книга висвітлює дар Святого Духа, Який зміцнює, напучує, навчає і служить нашим радником. Читаючи книгу Дії, ми отримуємо заохочення від описів багатьох чудес, здійснених учнями – Петром, Іваном і Павлом. У книзі підкреслюється важливість послуху Божому Слову та перетворення, яке відбувається внаслідок пізнання Христа. Є також багато згадок про тих, хто відкинув істину про Господа Ісуса Христа, яку проповідували учні. Влада, жадібність і багато інших вад сатани викриваються в книзі Дії.
Ключові вірші: Дії 1:8: «Але ви приймете силу, коли Святий Дух зійде на вас, і ви будете Моїми свідками в Єрусалимі, по всій Юдеї та Самарії – і аж до краю землі!» (тут і далі – сучасний переклад Українського Біблійного Товариства).
Дії 2:4: «І всі вони наповнилися Духом Святим і почали говорити іншими мовами, як Дух велів їм промовляти».
Дії 4:12: «І в нікому іншому немає спасіння, бо під небом немає іншого імені, даного людям, яким належить нам спастися!».
Дії 4:19–20: «А Петро та Іван у відповідь сказали їм: Розсудіть, чи справедливо перед Богом більше слухати вас, аніж Бога? Адже ми не можемо не розповідати про те, що бачили і чули!».
Дії 9:3–6: «Коли ж він ішов і наближався вже до Дамаска, раптом його осяяло світло з неба. Він упав на землю і почув голос, який говорив йому: Савле, Савле, чому ти Мене переслідуєш? А він запитав: Хто ти, Господи? Він же відповів: Я – Ісус, Якого ти переслідуєш. Важко тобі бити ногою колючку! Тож встань, увійди до міста, і скажуть тобі, що тобі потрібно робити!».
Дії 16:31: «А вони сказали: Віруй у Господа Ісуса Христа – і спасешся ти та твій дім!».
Коротке резюме: Книга Дії викладає історію християнської Церкви та поширення Євангелія Ісуса Христа, а також значному опору, з яким стикалися послідовники Христа. Хоча багато вірних слуг було використано для проповіді та вчення Євангелія, Савло, чиє ім'я було змінене на «Павло», зробив для цього найбільше. До свого навернення Савло отримував величезне задоволення від переслідування та вбивства християн. Драматичне перетворення Савла шляхом у Дамаск (Дії 9:1–31) є кульмінацією книги Дії. Після свого навернення він перейшов на протилежний бік – любові до Господа та проповіді Його Слова з силою, завзяттям і Духом істинного й живого Бога. Учні були вповноважені Святим Духом стати Його свідками в Єрусалимі (розділи 1–8:3), Юдеї та Самарії (розд. 8:4–12:25) і навіть до краю землі (розд. 13:1–28). В останній частині книги описані три місіонерські подорожі Павла (13:1–21:16), його випробування в Єрусалимі й Кесарії (21:17–26:32) та остання подорож до Риму (27:1–28:31).
Зв'язки: Книга Дії є переходом від Старого Завіту, що полягав у дотриманні Закону, до Нового Завіту благодаті та віри. Цей перехід видно в кількох ключових подіях, описаних у цій книзі. По-перше, відбулися зміни в служінні Святого Духа, Чиєю основною функцією в Старому Завіті було зовнішнє «помазання» народу Божого, у тому числі Мойсея (Числа 11:17), Ґотоніїла (Суддів 3:8–10), Ґедеона (Суддів 6:34) й Саула (1 Самуїла 10:6–10). Після воскресіння Ісуса Дух прийшов, щоб наповняти віруючих (Римлянам 8:9–11; 1 Коринтянам 3:16), керувати та зміцнювати їх ізсередини. Перебування Духа Божого є даром для тих, хто приходить до Нього з вірою.
Навернення Павла було яскравим прикладом переходу від Старого Завіту до Нового. Павло визнавав, що до зустрічі з воскреслим Спасителем він був найревнішим з ізраїльтян і бездоганним «щодо праведності, яка від Закону» (Филип'янам 3:6), що зайшло настільки далеко, що він переслідував тих, хто навчав про спасіння благодаттю через віру в Христа. Але після свого навернення він усвідомив, що всі його зусилля щодо служіння Закону були нікчемними, кажучи, що він вважає їх «за сміття, аби здобути Христа, і виявитися в Ньому не зі своєю праведністю, яка від Закону, але з тією, що через віру в Христа, з праведністю, яка від Бога, через віру» (Филип'янам 3:8–9). Зараз ми також живемо вірою, а не ділами Закону, тому нам немає чим хвалитися (Ефесянам 2:8–9).
Видіння Петра про скатертину в Дії 10:9–15 є ще однією ознакою переходу від Старого Завіту – в даному випадку від дієтичних законів, наданих євреям, – до єдності Нового Завіту між юдеями та язичниками в одній Вселенській Церкві. «Чисті» тварини, які символізують євреїв, і «нечисті», що символізують язичників, – були оголошені «очищеними» Богом жертовною смертю Христа. Не перебуваючи надалі під Старим Завітом Закону, вони тепер об'єднані в Новому Завіті благодаті через віру в пролиту кров Ісуса на хресті.
Практичне застосування: Бог може здійснювати дивовижні речі за допомогою звичайних людей, коли Він дає їм силу через Свого Духа. По суті, Бог узяв групу рибалок і використав їх, щоб перевернути світ з ніг на голову (Дії 17:6). Бог узяв убивцю, що ненавидів християн, і перетворив його на найвидатнішого християнського євангеліста, автора майже половини книг Нового Завіту. Бог використовував переслідування, щоб здійснити найблискавичніше поширення «нової віри» в історії світу. Він може робити це і через нас, змінюючи наші серця, зміцнюючи нас за допомогою Святого Духа та даруючи нам ревність до поширення Доброї Звістки про спасіння через Ісуса Христа. Наші спроби здійснити це своїми власними силами приречені на невдачу. Подібно до учнів у Дії 1:8, нам слід чекати сили Духа, а потім іти під Його владою, щоб виконати Велике доручення (Матвія 28:19–20).
English
Книга Дії апостолів
